П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31316/24
Категорія:109010000 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 29.01.2025 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Сомик Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2024 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК ОМР) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення №ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ", яке зареєстровано Управлінням від 19 червня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Заїченко С.А., на підставі адвокатського звернення Самойленко К.І. (в інтересах ОСОБА_2 ) від 23 липня 2024 року вх.№01-6/212-ПР та керуючись Порядком взаємодії виконавчих органів міської ради та комунальних підприємств з вирішення питань пов'язаних із самочинним будівництвом у м. Одесі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 02 березня 2018 року №135 (далі - Порядок №135) зі змінами 01 серпня 2024 року проведено комісійне обстеження нового будівництва житлового будинку садибного типу щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 . У Реєстрі будівельної діяльності наявні відомості щодо реєстрації 19 червня 2024 року повідомлення №ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ". Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 березня 2024 року №368155870, земельна ділянка, загальною площею 0,0376га, кадастровий номер:5110136900:43:005:0002, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 . Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався. За вказаною адресою здійснюється будівництво трьох поверхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно ст.ст. 26, 29 Закону України. Відтак, враховуючи приписи ч.2 ст. 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) , позивач вважає, що відповідачем здійснюється будівництво з істотним порушенням державних будівельних норм і правил, у зв'язку із чим, фактично виконані роботи не відповідають проектній документації, та будівництво здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5110136900:43:005:0002, площею 0,0376 га. Відповідно до схеми намірів забудови від 13 червня 2024 року реєстраційний номер №B01:9729-1233-4038-7715 відповідачка задекларувала наміри щодо забудови належної їй земельної ділянки. На підставі схеми намірів забудови відповідачкою було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД051249618584 від 19 червня 2024 року. В подальшому позивач здійснив обстеження 01 серпня 2024 року та встановив, що наявні невідповідності задекларованим намірам забудови, проте ці невідповідності неможна вважати самочинним будівництвом. Після чого, відповідачка здійснила коригування намірів забудови вірно зазначивши про проведення реконструкції, що в повній мірі відповідає приписам чинного законодавства та фактичному стану речей на належній земельній ділянці, що відображено в реєстрі містобудівної діяльності.
Нормативно обґрунтовуючи власні доводи приписами ст. 376 ЦК України, ст. 41 Закону №3038-VI, п.п.5, 7, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), відповідач стверджує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення перевірок (планових та позапланових), при цьому для призначення та проведення позапланової перевірки необхідна наявність визначених підстав. Крім того, чинним законодавством визначений алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо фіксації результатів проведення перевірки, дотримання якого зумовлює можливість притягнення суб'єкта містобудування до' відповідальності у разі порушення останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідач, з посиланням на ст. 38 Закону №3038-VI стверджує, що передбачені чинним законодавством обставини, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом відсутні.
На думку відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою передумовою звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю в суд із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт є проведення державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законом порядку. Матеріали справи не містять відомостей про проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю до подачі позову до суду. Підставою звернення до суду стало проведення позивачем обстеження на підставі Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 березня 2018 року №135 (далі - Порядок №135).
Як стверджує відповідач, Порядком №135 не визначено іншої процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ніж у Закону №3038-VI та Порядку №553, позаяк Порядком №135 передбачено проведення саме позапланової перевірки у разі виявлення фактів самочинного будівництва, складення акта перевірки, протоколу та обов'язкового до виконання припису про усунення.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року відмовлено УДАБК ОМР у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про зобов'язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі УДАБК ОМР ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи Управління по справі та не досліджено надані відповідні докази щодо підстав проведення комісійного обстеження та встановлених порушень з боку відповідача у даній справі;
- суд першої інстанції не врахував, що відповідно п. 2. Постанови №303 від 13 березня 2022 року за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах;
- звернуто увагу суду, що під час воєнного стану Управлінням не проводиться перевірка достовірності даних у поданих дозвільних документах, враховуючи мораторій на проведення перевірок і єдиним фактом реагування на можливі порушення вимог містобудівного законодавства є саме Порядок №135 (зі змінами), відповідно до якого і було проведено комісійне обстеження;
- за результатами обстеження на місці та враховуючі наявні документи вбачається, що нове будівництво житлового будинку садибного типу за вказаною адресою не підпадає під критерії будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500 кв.м, зазначені в ч.1 ст. 27 Закону №3038-VI. За вказаною адресою здійснюється будівництво трьох поверхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно до ст. 26 та ст. 29 Закону №3038-VI;
- враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі й склад учасників, вказана справа не належала до категорії справ незначної складності та підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є вірним, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УДАБК ОМР, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
19 червня 2024 року в реєстрі будівельної діяльності зареєстровано повідомлення №ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ".
Відповідно до вищевказаного повідомлення:
- замовником будівництва є ОСОБА_1 ;
- відомості про земельну ділянку: Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 березня 2024 року №368155870, кадастровий номер: 5110136900:43:005:0002, площа 0,0376 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- схема забудови, реєстраційний номер: №801:9729-1233-4038-7715.
23 липня 2024 року за вх.№01-6/212-пр від адвоката Самойленко К.І., яка діяла в інтересах ОСОБА_2 до УДАБК ОМР надійшов лист, в якому заявник просила:
- здійснити заходи державного архітектурно-будівельного нагляду та контролю щодо самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:43:005:0002);
- вжити заходи відповідно ст. 38 Закону №3038-VI щодо знесення самочинно збудованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:43:005:0002).
Головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Заїченко С.А., із залученням головного спеціаліста Київської районної адміністрації ОМР Друзяки В.Г., головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ОМР Мальцева О.Ю. та головного спеціаліста ДАМ ОМР Луки І.П. проведено комісійне обстеження нового будівництва житлового будинку садибного типу щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого складено 01 серпня 2024 року акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.
Так, за результатом обстеження під час виїзду на місце встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку, а саме: влаштовано монолітну фундаментну плиту орієнтовно загальними розмірами 15,2x5.7 м вздовж вхідної групи на подвір'я з боку АДРЕСА_1 та по межі суміжної земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Садовського, 14, 14-Б влаштовано кам'яне огородження з цегли висотою біля 2,5 метрів впритул до якого влаштовані монолітні вертикальні колони та монолітне перекриття нижнього поверху з випусками арматури для подальшого влаштування монолітних вертикальних колон наступного поверху, що підтверджується фотофіксацією. Будівництво нового житлового будинку здійснюється майже впритул до кам'яного огородження, що розташовано по межі суміжних земельних ділянок та на відстані біля 0.20м до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено в акті, в Реєстрі будівельної діяльності наявні відомості щодо реєстрації 19 червня 2024 року повідомлення №ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ". Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 березня 2024року №368155870, земельна ділянка, загальною площею 0,0376га, кадастровий номер:5110136900:43:005:0002, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно акту, Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, не видавався.
Обстеженням встановлено, що архітектором ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат АР 015918) виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 13 червня 2024 року реєстраційний номер №801:9729-1233-4038-7715 на нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:005:0002), з намірами забудови - двоповерховий житловий будинок з мансардою та цокольним поверхом, загальною площею 193,80 кв.м, габаритними розмірами 15,6м х 7,45м. На плані цокольного поверху схеми намірів забудови в експлуатації приміщень зазначено: 1- відкритий простір, площею 92,19 кв.м, 2 - топкова, загальною площею 5,86 кв.м., З- електрощитова, загальною площею 2,98 кв.м та сходова клітка. В розділі З Архітектурні рішення схеми намірів забудови зазначено, що за умовну відмітку 0.000 прийнята відмітка чистої підлоги цокольного поверху житлового будинку. Висота приміщень на цокольному поверсі (від підлоги до стелі) складає 2,60 м. За конструктивною схемою житловий будинок являє собою двоповерхову будівлю каркасного типу з залізобетонними колонами повздовжніми та поперечними несучими стінами. Основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку:. фундаменти-стрічкові, монолітні залізобетонні; колони - монолітні залізобетонні, зовнішні стіни вище відм. 0,000- кладка з блоків газобетону, перекриття- збірне, багатопустотні залізобетонні панелі, покрівлі-плоска, з покриттям м'якими рулонними матеріалами. На Розрізі А-А схеми намірів забудови зазначено, що висота житлового будинку складає + 11,90 м. Висота цокольного поверху складає 2,65 м., при цьому 1,050 м під землею, а 1,60 м над рівнем землі.
В вході проведення обстеження виявилось, що збудований нижній поверх житлового будинку не відповідає вимогам цокольного поверху, а саме: збудовано повноцінний поверх над фундаментною плитою без занурення у ґрунт, що дає можливість вважати, що замовником будівництва здійснюється не нове будівництво двоповерхового житлового будинку з цокольним та мансардним поверхом, а нове будівництво трьох поверхового житлового будинку з мансардою. Також будівництво житлового будинку здійснюється з відхиленнями від схеми намірів забудови.
Розглянувши наявні матеріали обстеженням встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:005:002). на якій здійснюється будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою та цокольним поверхом складає - 376 кв.м.
В ході розгляду намірів забудови, виготовленого архітектором ОСОБА_3 від
13 червня 2024 року встановлено, що запроектований двоповерховий житловий будинок з мансардним та цокольним поверхами розміщено в північно-західній частині земельної ділянки, по червоній лінії вздовж АДРЕСА_1 , по межах суміжних земельних ділянок та впритул до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці.
Як вказано в акті, за результатами обстеження на місці та враховуючі наявні документи вбачається, що нове будівництво житлового будинку садибного типу за вказаною адресою не підпадає під критерії будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500 кв.м, зазначені в ч.1 ст. 27 Закону №3038-VI. За вказаною адресою здійснюється будівництво трьох поверхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно ст.ст. 26, 29 Закону №3038-VI.
Вважаючи, що будівництво планується здійснювати з порушенням вимог державних будівельних норм, позивач звернувся до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення №ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ", яке зареєстровано Управлінням від 19 червня 2024 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення позивача до суду були саме встановлені порушення при проведенні комісійного обстеження за результатами якого складено акт від 01 серпня 2024 року.
В той же час, перевірка за наслідками якої складено акт №000013 від 06 листопада 2024 року була проведена вже після звернення позивача до суду, а отже наявності підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення №15 ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б", яке зареєстровано Управлінням від 19 червня 2024 року у зв'язку із обставинами, що встановлені при даній перевірці судом не перевіряються при розгляді даної справи.
Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.3 ст. 6, ч.10, ч.ч.1, 2, 5 ст. 26, ч.1 ст. 31, ч.1 ст. 34, ч.ч.3, 7 ст. 36, ч.1 ст. 41 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV, п.п.1, 2.1 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №3043-VII від 21 березня 2018 року, пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI.
Відповідно ч.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ч.3 ст. 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №3043-VII від 21 березня 2018 року (далі - Положення №3043-VII) Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м. Одеси.
Згідно п.2.1 Положення №3043-VII основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на вказані норми чинного законодавства, УДАБК ОМР є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно ч.5 ст. 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Згідно ч.1 ст. 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
У відповідності до положень ч.1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч.2 ст. 34 Закону №3038-VI).
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.36 Закону №3038-VI).
Частиною 7 ст. 36 Закону №3038-VI визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч.8 Закону №3038-VI).
Відповідно пп.1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану" (далі - Постанова №722), на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану:
будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України “Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Водночас, відповідно ч.2 ст. 39-1 Закону №3038-VI, у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факту здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.
При цьому виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2024 року по справі №160/20027/21.
Згідно п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:
видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;
звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:
у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;
у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V). Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановления судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок №553.
Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2024 року в реєстрі будівельної діяльності зареєстровано повідомлення №ОД 051240618584 про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б".
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи 01 серпня 2024 року працівниками УДАБК ОМР було здійснено комісійне обстеження вказаного вище об'єкта будівництва.
За результатами вказаного обстеження складено Акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 01 серпня 2024 року.
Обстеження проводилось за відсутності представників позивача.
За результатами проведення обстеження встановлено, що нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою м. Одеса, вул. Садовського, 14, 14-Б не підпадає під критерії будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500 кв.м, зазначені в ч.1 ст. 27 Закону №3038-VI. За вказаною адресою здійснюється будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою, проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проектної документації та проведення її експертизи відповідно до ст.ст. 26, 29 Закону №3038-VI.
Колегія суддів констатує про відсутність в матеріалах справи доказів проведення, станом на дату звернення до суду з позовом у даній справі щодо об'єкту "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б", планової чи позапланової перевірки.
Матеріали справи підтверджують здійснення УДАБК ОМР комісійного обстеження об'єкту будівництва, що не передбачено чинним законодавством.
Згідно ч.1 ст. 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, ст. 376 ЦК України не ставить можливість знесення об'єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Отже, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 листопада 2022 року у справі №420/4209/19 та від 23 лютого 2023 року у справі №420/6488/18.
В свою чергу, УДАБК ОМР в акті обстеження від 01 серпня 2024 року не зазначено про ненадання посадовим особам позивача доступу до об'єкту будівництва, не надано доказів складання протоколу, видання відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та доказів невиконання такого припису.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було порушено процедуру проведення перевірки, а також про відсутність її наслідків станом на дату звернення позивача до суду, зокрема припису про усунення порушень, наявність якого є обов'язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу у зв'язку з його невиконанням.
Так, Верховний Суд у постановах від 13 квітня 2022 року справа №814/750/17, від 27 квітня 2021 року справа №640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа №826/15946/17, від 27 червня 2023 року №320/9108/21 зазначив, що при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктом 3 Порядку №135 передбачено, що особа, яка відповідно до покладених на неї обов'язків за цим Порядком виявила факт самочинного будівництва, зобов'язана протягом трьох робочих днів повідомити про такий факт УДАБК ОМР, відповідну районну адміністрацію ОМР за місцезнаходженням об'єкта самочинного будівництва з одночасним направленням копій наявних з цього приводу матеріалів.
У разі надходження повідомлень від юридичних та фізичних осіб про виявлення факту самочинного будівництва на території міста Одеси до інших органів ОМР, вони підлягають перенаправлению до УДАБК ОМР та відповідної районної адміністрації ОМР протягом трьох робочих днів.
Пунктом 4 Порядку №135 визначено, що УДАБК ОМР проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об'єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації ОМР, УДАБК ОМР, департаменту комунальної власності ОМР в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За необхідності районна адміністрація ОМР спільно з представником відповідного комунального підприємства житлово-комунального сервісу ОМР та, за можливістю, із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, проводить обстеження об'єкта будівництва, про що складає акт (за формою, що додається) та здійснює фотофіксацію (п.5 Порядку №135).
Відповідно п.7 Порядку №135 за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, УДАБК ОМР складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Районні адміністрації ОМР здійснюють заходи щодо виявлення фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішують питання щодо знесення самочинно збудованих об'єктів або приведення самочинно реконструйованих об'єктів у первинний стан шляхом видачі розпоряджень щодо демонтажу об'єктів самочинного будівництва на території відповідного району.
Пунктом 8 Порядку №135 також визначено, що уразі, якщо суб'єкт містобудування в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі, УДАБК ОМР подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Пунктом 9 Порядку №135 визначено, що знесення об'єктів самочинного будівництва здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що Порядком №135 не визначено іншої процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ніж у Законі №3038-VI та Порядку №553, позаяк Порядком №135 передбачено проведення саме позапланової перевірки у разі виявлення фактів самочинного будівництва, складення акта перевірки, протоколу та обов'язкового до виконання припису про усунення порушення вимог законодавства. І саме з невиконання суб'єктом містобудування цього припису Порядок №135 пов'язує право Управління звертатися до суду з відповідним позовом.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2024 року по справі № 420/34766/23.
З огляду на вказані норми законодавства, посилання позивача на норми Порядку №135 як на підставу проведення комісійного обстеження об'єкту будівництва замість позапланової перевірки є необґрунтованим.
Колегія суддів наголошує, що підставою для звернення позивача до суду у даній справі були саме встановлені порушення при проведенні комісійного обстеження за результатами якого складено акт від 01 серпня 2024 року.
В той же час, перевірка за наслідками якої складено акт №000013 від 06 листопада 2024 року була проведена вже після звернення позивача до суду, а отже наявності підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення №ОД051249618584 про початок виконання будівельних робіт відповідно будівельного паспорта "Нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: Одеська область, Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Садовського, 14-Б", не підлягають перевірці судами при розгляді даної справи.
Стосовно аргументів апеляційної скарги щодо порушенням судом першої інстанції процесуальних норм права, колегія суддів вказує наступне.
За змістом ч.4 ст. 12 КАС України (у редакції чинній на момент вирішення питання про відкриття провадження судом першої інстанції) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч.1 ст. 266-1 цього Кодексу.
Із змісту положення ч.2 ст. 12 КАС України вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи незначної складності, але й інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.
Отож за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено ч.4 ст. 12, ч.4 ст. 257 КАС України).
У цій справі суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії справ незначної складності, однак, урахувавши вимоги ст. 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, Верховний Суду в постанові від 28 листопада 2024 року по справі №420/35487/23 вказав, що "тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення ч.4 ст. 12, ч.4 ст. 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно ч.2 ст. 257 КАС України)".
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №460/6542/20, від 07 жовтня 2021 року у справі №640/23517/20, від 30 червня 2022 року у справі №640/27145/20, від 22 листопада 2022 року у справі №320/8522/20.
З огляду на сформовану позицію Верховного Суду в указаних справах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції міг розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову УДАБК ОМР.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 23 квітня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.