24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8068/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Артоуз О.О.)
у справі № 280/8068/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.06.2024 №083950021978 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 10.06.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», втім Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення від 18.06.2024 №083950021978, яке суперечить чинному законодавству.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до підприємства, на якому працює позивач для уточнення даних. Суд дійшов висновку про невідповідність спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.06.2024 №083950021978 критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що за результатом розгляду документів позивача до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж позивача становить 7 років 6 місяців 6 днів, до пільгового стажу правомірно не зараховано період роботи згідно довідки №712 від 21.05.2024 та період роботи згідно довідки №174 від 20.05.2024. Відтак, скаржник вважає, що позивач не має право на призначення пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу, а отже спірне рішення є правомірним. Зазначає, що суд першої інстанції помилково не залучив до справи головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 10 червня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.06.2024 № 083950021978 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до вказаного рішення: страховий стаж позивача - 30 років 1 місяць 16 днів, пільговий стаж - 7 років 6 місяців 6 днів. До пільгового стажу не зараховано: період роботи згідно довідки № 712 від 21.05.2024, оскільки довідка видана ліквідатором ПАТ «БМУ Запоріжстальбуд-1» і потребує перевірки обґрунтованості її видачі; період роботи згідно довідки № 174 від 20.05.2024, оскільки зазначена в довідці посада не відповідає посаді згідно трудової книжки. Права на призначення пенсії відповідно до п.3 ст 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наявних документів, позивач не має, в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважаючи рішення від 18.06.2024 № 083950021978 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно статті 114 Закону України Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За приписами ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.02.2021 у справі №683/3705/16-а, від 24.06.2021 у справі №758/15648/15-а.
Як встановлено судом, наявна в матеріалах справи трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить наступні відомості про роботу позивача:
№ 4 - 29.05.1995 - прийнятий в плавильний цех горновим феросплавних печей Запорізького державного заводу феросплавів;
№ 5 - 04.06.1996 - звільнений за власним бажанням;
№ 13 - 30.09.2002 - переведений вогнетривником 4 розряду по ремонту агломераційного металургійного обладнання;
№ 14 - 01.12.2006 - переведений вогнетривником 5 розряду по ремонту агломераційного металургійного обладнання. Вказаний запис містить посилання на наказ від 05.03.2002 № 108 та відмітку про належність професії до посад стаж роботи на яких дає право на призначення пенсії за Списком 1;
№ 16 - 06.09.2013 - звільнений за власним бажанням;
№ 17 - 24.09.2013 - прийнятий учнем плавильника феросплавів до плавильного цеху № 1;
№ 18 - 20.12.2013 - переведений плавильником феросплавів у тому ж цеху;
№ 19 - 24.07.2014 - звільнений за власним бажанням.
Разом з тим, згідно відомостей довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії від № 712 від 21.05.2024 ПАТ «БМУ Запоріжстальбуд-1» позивач у період з 30.07.2002 по 06.09.2013 11 років 01 місяць 08 днів працював повний робочий день на ПАТ «БМУ Запоріжстальбуд-1» і виконував роботу по ремонту агломераційного, металургійного устаткування і печей доменного, агломераційного, обжимного, ЦГПТЛ, ЦХП-1 та мартенівського цехів та других металургійних агрегатів комбінату «Запоріжсталь» на дільницях діючих виробництв, основні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 за професією, посадою вогнетривник по ремонту агломераційного металургійного устаткування і печей дільниці № 9, що передбачена Списком 1 розділ ІІ позиція 2а-3в; список 1 розділ ІІІ підрозділ І позиція 3.1а; списком 1 розділ ІІІ підрозділ 2 позиція 3,2а; список 1 розділ ІІІ підрозділ 3 позиція 3,3а ПКМУ № 36 від 16.01.2003.
Також, у відповідності до довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії № 174 від 20.05.2024 АТ «Запорізький завод феросплавів» позивач працював повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці у виробництві чорної металургії в плавильному цеху № 1 з 29.05.1995 по 04.06.1996 (1 рік 00 міс 07 днів) - горновий феросплавних печей, що передбачено Списком 1 розділ 3 підрозділ 2а 1030200а-11702 ПКМУ № 162 від 11.03.1994 та з 20.12.2013 по 07.07.2014 (00 років 07 місяців 05 днів) - за професією плавильник феросплавів, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком 1 розділ 2а 1030200а-16645 ПКМУ № 162 від 11.03.1994; списком 1 розділ 3 підрозділ 2а позиція 3.2а ПКМУ № 36 від 16.01.2003, ст. 114 п. 3 ЗУ № 1058.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, пенсійний орган у спірному рішенні не вказав, в назві яких професій позивача наявні розбіжності і в чому полягає суть цих розбіжностей.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що органи Пенсійного фонду згідно ст.44 Закону №1058-IV мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
В даному випадку наданими повноваженнями пенсійний орган не скористався.
В той же час, суд апеляційної інстанції встановив, що надані позивачем до матеріалів справи довідки, складені у відповідності до положень п.20 Порядку №637, кореспондуються з відомостями, що містяться в трудовій книжці позивача.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача спірні періоди згідно довідок № 712 від 21.05.2024 та №174 від 20.05.2024, а отже спірне рішення пенсійного органу від 18.06.2024 № 083950021978 дійсно є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до розділу ІV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1 Порядку№22-1).
Пунктом 4.2 цього Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку №22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В спірному випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та цим органом прийнято спірне рішення.
І саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у цьому спорі є належним відповідачем.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не приймалось рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу.
Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо залучення до справи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Також, керуючись приписами ст. 139 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 280/8068/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко