23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11683/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року 9суддя 1-ї інстанції Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №280/11683/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
17.12.2024 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Хмарського Р.Б., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 травня 2023 року про приведення позивача до військової присяги у ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнати недійсним запис у військовому квитку позивача в графі 7: “Військову присягу прийняв “ 04»05.2023 р. у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 п/п ОСОБА_2 »;
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі медичної комісії від 11 травня 2023 року про визнання придатним до військової служби позивача і визнати недійсним запис у військовому квитку позивача в графі 13: “ 11» 05.2023 р. медичної комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний придатним до військової служби за гр.. ІІ ст. __ розкладу хвороб (наказ Міноборони (СЗРУ) від 2008 р. №402. Підлягає повторному огляду 11.05.2023р.»;
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі призовної комісії Хортицького району Запорізької області від 11 травня 2023 року про зарахування в запас позивача на підставі ст. 37 п. 1 пп. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» і визнати недійсним запис у військовому квитку позивача в графі 6: “Призовною комісією Хортицького району Запорізької області зарахований в запас 11.05.2023 р. ст. 37 п.1 пп.2 ЗУ “ПВО і ВС»;
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі призовної комісії Хортицького району Запорізької області від 12 травня 2023 року №59/2023 про призов позивача у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України “Про мобілізацію» і визнати недійним запис у військовому квитку позивача в графі 9: “ 12» 05.2023р. на підставі Указу Президента України про мобілізацію призваний у Збройні Сили України (СЗРУ) №59/2023»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести у військовий квиток позивача запис щодо його виключення з військового обліку військовозобов'язаних на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13 вересня 2017 року на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»;
визнати протиправним та скасувати наказ командира відповідача 2 від 12 травня 2023 року №135 в частині пункту 31 щодо зарахування позивача до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 , на котлове забезпечення з вечері 12 травня 2023 року;
зобов'язати відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску. В ухвалі судом також наведено висновки про те, що вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, поданого разом з позовом, не є поважними для його поновлення.
17.01.2025 засобами системи “Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 21.01.2025 суд першої інстанції визнав неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, та повернув позовну заяву.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. У скарзі вказує, що суд не прийняв до уваги та не надав належної оцінки сукупності обставинам на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, на які посилався позивач у клопотанні.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Суд першої інстанції визнаючи неповажними наведені у заяві підставам поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 , та повертаючи позовну заяву, виснував, що належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, враховуючи предмет заявленого позову, приписи ст. 122 КАС України, встановлюють шість місяців і один місяць, строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, є вірними висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Положення ст. 122 КАС України також дають підстави для висновку, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стосуються мобілізаційних дій від 04.05.2023, 11.05.2023, 12.05.2023, строк оскарження яких до суду шість місяців (за відсутності досудового врегулювання спору, якщо передбачено нормами законодавства) та наказ ВЧ НОМЕР_1 , строк оскарження якого один місяць.
Так, позивач не зазначає як у позові так і апеляційній скарзі будь-яких доводів про необізнаність рішень та наказу з моменту їх прийняття.
З моменту прийняття рішень та наказу, з якими не погоджується позивач, та часом звернення до суду з цим позовом, пройшло більше року (близько 1 рік і сім місяців), проте ні в позові ні в апеляційній скарзі скаржник не наводить об'єктивних обставин та перешкод які б заважали цьому протягом такого періоду звернутися до суду з цим позовом.
Щодо доводів скаржника про перебування ОСОБА_1 на лікуванні у період з 26 травня по 19 червня 2023 та з 22 липня по 10 серпня 2023, то вони не підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду саме протягом такого тривалого часу.
Доказів про перебування позивача у депресивному стані, на чому наполягає представник позивача, суду не надано. Лист на російській мові з підписом ОСОБА_3 не є доказом підтвердження депресивного стану позивача.
Наявність кримінального провадження та застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є перешкодою звернення до суду, проте такі події відбулись через рік після прийняття спірних, за позицією останнього, рішень відповідачами.
Проте належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду до цього часу, або неможливості представника позивача, звернутися до суду з цим позовом, на переконання колегії суддів, позивач суду не надав.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними тим, що зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом, а судом першої інстанції надано їм оцінку. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в клопотанні, не можна визнати поважними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а наведені позивачем причини пропуску строку є неповажними, а отже наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, а отже підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Згідно статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в адміністративній справі №280/11683/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (23.04.2025) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 23.04.2025р.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак