23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 334/9210/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 січня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Новікова Н.В.) в адміністративній справі №334/9210/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
12.11.2024 позивач, через представника, звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області, Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3414255 від 05.11.2024 винесену лейтенантом поліції УПП в Харківській області Пушкар А.С., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 340грн.
Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з оскарженою постановою, оскільки адміністративного правопорушення позивач не вчиняв. Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідачем неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи, які відповідач вважав встановленими; порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права; невідповідність висновків постанови обставинам справи.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не надано належної оцінки всім доводам відповідача щодо встановленого порушення позивачем. Так є неспростованою обставина відсутністю під час перевірки документів, наявність у позвача схеми руху маршруту, погодженого в установленому законом порядку.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить нас упнеого висновку.
Судом встановлено, що 05.11.2024 року, старшим поліцейським 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Пушкар Андрієм Сергійовичем винесено постанову ЕНА №3414255 від 05.11.2024 року, якою притягнуто позивача до відповідальності за ч.2 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 05.11.2024 року об 11 год. 39 хв. 47 сек. на вулиці Полтавський шлях у м. Харкові водій ОСОБА_1 керував ТЗ (автобус) надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Харків - Запоріжжя при цьому не мав при собі схеми руху маршруту погодженої уповноваженим підрозділом Національної поліції України, чим порушив п. 2.1.г ПДР України, ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт» та ст.52-3 Закону України «Про дорожній рух», та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 140 КУпАП.Згідно постанови, позивача піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 гривень 00 коп.
Позивач не погодившись з постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду із зазначеним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов та скасовуючи оскаржену постанову дійшов висновку про недоведеність вчинення позивачем адміністративного порушення, що йому інкримінується.
Колегія суддів переглядаючи судове рішення погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з п. 2.1 "г" Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі зокрема: на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 КпАП України, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Згідно ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності послугувало те, що при перевірки документів, позивач здійснюючи перевезення пасажирів, не мав при собі схеми руху маршруту погодженої уповноваженим підрозділом Національної поліції України, чим порушив п. 2.1.г ПДР України.
Позивач не погоджуючись з постановою відповідача зазначив про це у ній. На свою позицію вказує про те, що здійснював 01.11.2024 нерегулярні пасажирські перевезення.
На підтвердження цього вказує, позивачем надано суду:
-договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 05.11.2024 року. Згідно якого Перевізник ТОВ «БАСТРАНС» зобов'язується за плату здійснити перевезення організованої Замовником ТОВ БТ «ТРЕВЕЛ» групи пасажирів.
- інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів від 05.11.2024;
- ліцензія серія АЕ №572946 від 08.04.2015;
- електронний договір №001-0235252/032ДНВТ страхування від нещасних випадків на транспорті від 07.08.2024 р.;
- поліс №ЕР - 223958314 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.10.2024;
- протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер UA040 №0008025 від 17.05.2023;
- протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01161-01712-24 від 07.06.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_1 від 03.11.2021.
Отже, беручи до уваги, що відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що він здійснював нерегулярне перевезення на підставі Договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 05.11.2024 року, укладеному відповідно до вимог законодавства, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими про те, що застосування адміністративного стягнення відповідно до постанови серії ЕНА №3414255 від 05.11.2024 року є необґрунтованим, а отже і постанова підлягає скасуванню.
Скаржник безпідставно посилається на наявність відеозапису фіксування подій і обставин правопорушення, оскільки матеріали справи не містять такого відеозапису. Відзив на позов не містить вказаного скаржником додатку.
Таким чином відеозапису на якому б було зафіксовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідачем суду не надано і матеріали справи його не містять.
Суд у відповідності до вищенаведених норм процесуального закону встановлює обставини саме на підставі належних доказів, та не може переймати на себе обов'язки відповідача та третьої особи, якщо такі докази відсутні у матеріалах справи. Таким чином суд не може встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення за відсутності відповідних повноважень, що належать відповідачу.
Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, підстав для його скасування не вбачається.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 20 січня 2025 року в адміністративній справі №334/9210/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття (23.04.2025) та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник