23 квітня 2025 р. Справа № 641/464/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 12.06.23 по справі № 641/464/22
за позовом Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради»
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про скасування постанови про накладення штрафу,
27.01.2022 Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради (далі - КЗ ДНЗ № 114, позивач) звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби, відповідач), в якому просив суд:
- скасувати у повному обсязі постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 21 від 29.12.2021 про накладення штрафу.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.01.2022 по справі № 641/464/22 адміністративний позов Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради» до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 641/464/22 позовну заяву - залишено без руху.
Надано позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 641/464/22 позовну заяву повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 641/464/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не врахував відсутності у матеріалах справи доказів отримання позивачем під розписку ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.02.2023, у зв'язку з чим помилково застосував приписи пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Стверджував, що після направлення справи за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду, жодних відомостей про подальший хід її розгляду позивач не отримував, та лише за наслідками пред'явлення державним виконавцем позивачу виконавчого листа по справі № 641/464/22 дізнався про наявність такого рішення та звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, з яких, 06.11.2024 йому стало відомо про існування ухвали про повернення позовної заяви від 12.06.2023 по справі № 641/464/23.
Наполягав, що встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви мав розпочатись у день отримання КЗ ДНЗ № 114 копії ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 про залишення позовної заяви без руху, однак враховуючи неотримання вказаної ухвали позивачем, строк, встановлений судом для усунення недоліків, не міг сплинути станом на дату постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 641/464/22, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 641/464/22 залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач, як юридична особа, що мала зареєструвати в обов'язковому порядку кабінет у підсистемі «Електронний суд» ще у 2023 році, не виконав таких процесуальних вимог, у зв'язку з чим, не отримав як ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху так і в подальшому ухвалу про повернення позовної заяви своєчасно.
Наполягав, що судом першої інстанції належним чином виконано обов'язок щодо направлення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, відповідно до норм статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, яка була повернута із зазначенням причини «у зв'язку із закінченням терміну зберігання», що свідчить про неналежне ставлення позивача до ініційованого ним спору.
У надісланій до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив, позивач стверджував, що жодною нормою законодавства не передбачено того, що учасник справи, який не зареєстрував кабінет в ЄСІТС несе певну відповідальність у вигляді позбавлення чи обмеження його процесуальних прав в процесі судочинства. Крім того, додав, що відповідні зміни до статті 18 КАС України набули чинності тільки через сім місяців із дня опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, а саме, з 20.02.2024, в той час як позовна заява залишалась без руху та поверталась позивачу у лютому та червні 2023 року відповідно, тобто у період відсутності у КЗ ДНЗ № 114 обов'язку мати зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Зазначив, що аргументи та доводи відзиву на апеляційну скаргу не спростовують обґрунтованості та законності її вимог, у зв'язку з чим, просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, та скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 641/464/22 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
16.04.2025 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.02.2023 по справі № 815/1131/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22, переконував, що сам лише факт не отримання позивачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (суду).
Враховуючи викладене, зазначив про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою від 27.02.2023 позов залишено без руху з наданням позивачу терміну п'ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Копія ухвали отримана позивачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що у встановлений вказаною ухвалою строк та станом на 12.06.2023 вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано, а недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
На виконання положень частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України).
Згідно з вимогами частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
В силу вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З аналізу наведених норм слідує, що строк для усунення недоліків позовної заяви починає спливати з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, з метою вирішення даної справи з'ясуванню підлягають обставини щодо отримання позивачем ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 641/464/22 про залишення позову без руху.
За приписами частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відлік процесуального строку, з яким положення частини 1 статті 169 КАС України пов'язує можливість вирішення питання про відкриття провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з частиною 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду першої інстанції від 27.02.2023 була направлена на поштову адресу позивача, зазначену ним особисто у позовній заяві: 61105, м. Харків, вул. Монюшко, буд. 5, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з повідомленням про вручення поштового відправлення на якому проставлено відмітку від 18.04.2023 про повернення кореспонденції відправнику «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 36).
Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, положення статті 126 КАС України врегульовано порядок вручення судових повісток, а положеннями статті 251 КАС України - порядок вручення судових рішень.
Проте, положеннями статті 251 КАС України не передбачено усіх випадків належного вручення рекомендованої поштової кореспонденції, зокрема, судових рішень, не вручених адресату з незалежних від суду причин.
Деякі з них врегульовано Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила).
Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з'явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Відповідно до пункту 117 Правил після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - "За закінченням терміну зберігання" (крім виключень, визначених Правилами).
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що спірному випадку необхідно застосувати положення статті 126 КАС України, яка визначає порядок вручення судових повісток, в системному зв'язку зі статтею 251 КАС України, яка встановлює порядок вручення судових рішень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Колегія суддів зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів наголошує, що, звертаючись первинно до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою ще 27.01.2022 та отримавши 26.01.2023 копію ухвали від 28.01.2022 по справі № 641/464/22 про передачу справи за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 24), позивач мав враховувати процесуальні строки розгляду справи та цікавитися його результатами.
Слід зауважити, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
На переконання колегії суддів, строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Необхідно також врахувати позицію сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20, відповідно до якої до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Колегією суддів встановлено, що на конверті, у якому ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 641/464/22 про залишення позовної заяви без руху направлялась позивачу, 18.04.2023 поштовим відділенням «Харків 105» проставлено відмітку за «закінченням терміну зберігання», що з огляду на приписи статті 126 КАС України у системному зв'язку з положеннями частини 6 статті 251 КАС України є днем вручення позивачу ухвали від 27.02.2023 та вважається належним повідомленням КЗ ДНЗ № 114 про необхідність усунути виявлені недоліки позовної заяви.
Отже, встановлений судом першої інстанції п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви, закінчився 24.04.2023 (з урахуванням вихідних днів).
Відповідно до приписів частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто, зазначена позовна заява мала бути повернута, ще 01.05.2023 (з урахуванням вихідних днів), однак фактично, суд першої інстанції повернув її позивачу 12.06.2023, проте і вказані обставини не посприяли вчиненню позивачем дій щодо виявлення зацікавленості рухом справи та спрямованих на усунення недоліків позовної заяви.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви зазначено, що копія ухвали отримана позивачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення. При цьому судом не вказано дати отримання, а з дослідженого колегією суддів повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається наявності на ньому підпису уповноваженої особи.
Отже, дійсні обставини вручення (отримання) позивачем ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 641/464/22 судом першої інстанції не встановлено.
Разом з цим, враховуючи те, що днем вручення позивачу копії ухвали від 27.02.2024 про залишення позовної заяви без руху є 18.04.2023, а також встановлені обставини щодо неусунення КЗ ДНЗ № 114 у встановлений судом п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду недоліків позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування до позовної заяви КЗ ДНЗ № 114 наслідків пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підставами для зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).
З огляду на вищевказане, враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини у справі, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 641/464/22 слід змінити з підстав та мотивів повернення позовної заяви Комунальному закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 641/464/22 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради» - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 по справі № 641/464/22 - змінити з підстав та мотивів повернення позовної заяви Комунальному закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 114 Харківської міської ради, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 641/464/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко