Справа № 175/3967/25
Провадження № 1-кп/175/523/25
про продовження запобіжного заходу
03 квітня 2025 року селище Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №42023042150000290 від 26.12.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, працюючого неофіційно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, працюючого неофіційно, маючого статус УБД, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із вищою освітою, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, із вищою освітою, працюючого неофіційно, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, працюючого підземним машиністом електровоза на шахті «Октябрьська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», маючого статус УБД, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, із середньою освітою, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженки с. Надеждівки Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_10 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_11 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця с. Богдано-Надеждівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України.
Під час вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченим: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчинені низки кримінальних правопорушень, в тому числі і особливо тяжких злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у складі злочинної організації, максимальне покарання за які передбачено у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. На теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлені тим, що обвинувачені розуміючи ступінь тяжкості інкримінованих злочинів та суворість покарання, яке загрожує у разі визнання їх винуватими можуть переховуватися від суду, а бажання уникнути кримінальної відповідальності є підставою вважати, що обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще безпосередньо не допитувалися в суді, а також отримання обвинуваченими тривалий час незаконних прибутків від злочинної діяльності, яка тривала значний час і які були їх єдиним джерелом доходу, обумовлюють можливість вчинення ними інших кримінальних правопорушень пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Також прокурор зазначив, що з'явився новий ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, який може проявитися у періодичному перенесенні судового розгляду кожним із обвинувачених по черзі за домовленістю. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім як тримання під вартою, на переконання прокурора, не зможуть запобігти заявленим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_14 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказали на необґрунтованість ризиків та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_15 заперечували проти клопотання з огляду на його безпідставність та вважали за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_16 просили у задоволенні клопотання відмовити, вважали зазначені прокурором ризики необґрунтованими, а в разі задоволення судом клопотання просили змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_17 , посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків, наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, стан його здоров'я та несвоєчасне вручення захиснику клопотання про подовження строку тримання під вартою, просили відмовити у клопотанні, а в разі його задоволенні застосувати домашній арешт або визначити мінімальний розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_18 просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити, так як суду не було надано жодного доказу на підтвердження заявлених ризиків, а тяжкість інкримінованого злочину не є підставою для обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання у м. Кривий Ріг, де він проживає разом із матір'ю, та наявністю у нього захворювання, просили змінити запобіжний захід на більш м'який або визначити мінімальний розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_20 заперечували проти задоволення клопотання прокурора у зв'язку із недоведеністю зазначених ризиків та вважали, що цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_21 заперечували проти задоволення клопотання та просили визначити розмір застави. Крім того захисник звернув увагу суду, що клопотання прокурора не відповідає вимогам процесуального закону, так як воно повинно було подано окремо відносно кожного з обвинувачених та містити індивідуалізовані ризики.
Обвинувачена ОСОБА_12 та захисник ОСОБА_22 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт або визначити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_13 та захисник ОСОБА_23 з огляду на необґрунтованість заявлених ризиків просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить із вимог ст.29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У пункті 1 ст.1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При з'ясуванні обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні низки кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжких, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у складі злочинної організації, передбачених ч.1,2 ст.255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України. Майже всі обвинувачені молодого віку, наявність у них офіційних та постійних джерел доходу суду не доведена, в офіційному шлюбі, крім обвинуваченого ОСОБА_11 , ніхто не перебуває, а лише обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_11 мають на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у більшості обвинувачених міцних соціальних зв'язків.
У разі визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів їм загрожує максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а тому, будучи обізнаними про ступінь тяжкості інкримінованих їм злочинів та можливе покарання, існує реальний ризик того, що вони можуть переховуватися від суду, у зв'язку із чим суд вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також суд вважає обґрунтованим твердження прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такі не були допитані безпосередньо судом, а тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них з боку зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих показань.
Слушними суд вважає і доводи про існування ризика, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачені можуть продовжити злочинну діяльність, оскільки їм інкримінується систематичне вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у складі злочинної організації.
Доводи прокурора про виникнення нового ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перенесення кожним з обвинувачених по черзі судового розгляду належним чином не обґрунтовано, і з цих підстав судом до уваги не приймається.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що обвинуваченим слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшилися, а підстави для зміни та застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою - відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням характеру та обставин інкримінованих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, даних про їх особу, суд вважає за недоцільне визначати розмір застави, оскільки на даній стадії судового провадження такий запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Однак суд з урахуванням того, що в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області відсутній належний зал судового засідання та конвойна кімната, де можуть бути розміщені дев'ять обвинувачених, які тримаються під вартою, серед яких одна дівчина, вважає за можливе визначити обвинуваченій ОСОБА_12 розмір застави, на підставі ч.3 ст.183 КПК України.
Відповідно до пункту 3 ч.5 ст.182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку суду, з урахуванням того, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у складі злочинної організації, з урахуванням встановлених ризиків, їм необхідно визначити заставу у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення обвинуваченою ОСОБА_12 застави, суд вважає за необхідне покласти на неї певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_10 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_11 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_13 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_12 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01 червня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_12 заставу у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600,00 грн., який може бути внесений у будь-який момент протягом дії ухвали як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).
В разі внесення застави покласти на обвинувачену наступні обов'язки:
1) не відлучатись із міста проживання без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування із свідками по даній кримінальній справі;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, обвинувачена вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали направити в ДУ «Дніпровська УВП (№4)».
Апеляція на ухвалу в частині продовження запобіжного заходу може бути подана безпосередню до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1