24 квітня 2025 року справа № 580/12793/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Окуневич М.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену п.7-1 Розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року у справі №580/6273/23.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій з тих підстав, що позивачу раніше була призначена пенсія за вислугу років. Позивач стверджує, що пенсія за вислугу років їй призначена 27.12.2010, однак у зв'язку із продовженням роботи, розпорядженням від 14.01.2011 позивачу припинено виплату пенсії з 27.12.2010. Отже, позивач не отримувала пенсію у минулому, а тому вона має право на отримання вищевказаної виплати.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскільки позивачу із 21.12.2010 вже призначено пенсію за вислугу років, підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV відсутні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачу з 21.12.2010 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області призначено пенсію за вислугою років (працівник освіти) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», а з 27.10.2010 розпорядженням від 14.01.2011 припинено її виплату у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на даний вид пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 20.03.2023 №971010138021 позивачу з 13.03.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На звернення позивача щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 нарахованих пенсій за віком, відповідач листом від 31.05.2023 повідомив про відсутність підстав для виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що з 20.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №580/6273/23, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 25.04.2023 щодо виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
На виконання рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021 позивачу відмовлено в призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій з мотивів відсутності підстав для виплати грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що з 21.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась в суд з цим позовом.
Судом враховано, що Черкаським окружним адміністративним судом в межах справи №580/6273/23 прийнято звіт про виконання рішення суду ухвалою від 04.10.2024.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік №909).
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17.
Суд врахував, що відмова у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стало те, що з 21.12.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оцінюючи вказане твердження, суд врахував, що відповідно до протоколу УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси від 27.12.2010 №62291 позивачу призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти з 21.12.2010.
Однак, розпорядженням УПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси від 14.01.2011 №183238 позивачу з 26.12.2010 припинено виплату пенсії у зв'язку із її працевлаштуванням.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Отже, у разі працевлаштування пенсіонера, який отримує пенсію за вислугу років, він не має права на таку пенсію.
Згідно реєстру застрахованих осіб Форми ОК-5 суд встановив, що позивач у грудні 2010 року - січні 2011 року була працевлаштована, їй зараховано повний страховий стаж, а тому у вказані періоди позивач не мала права на пенсію за вислугу років Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Доказів отримання позивачем пенсії як у грудні 2010 року - січні 2011 року, так і в інші періоди до часу призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.03.2023 суду не надано.
Тому суд дійшов висновку, що підстави відмови у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає необґрунтованими.
Отже, позивач підпадає під дію п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17.
Щодо врахування правової оцінки в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року у справі №580/6273/23, то остання повинна була враховано відповідачем при прийнятті спірного рішення, а не в даних правовідносинах.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2024 року №971010138021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відмовити в задоволенні інших вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР