24 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/21001/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель продукт" до Головного управління державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Мірель продукт» з позовом до Головного управління ДПС м. Києві, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві №5407-п від 02.07.2021 "Про проведення документальної планової виїзної ТОВ “Мірель продукт» (код ЄДРПОУ: 37688448)".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 прийнято до свого провадження дану адміністративну справу та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Вказані матеріали адміністративного позову отримані Полтавським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Костенко Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 прийнято адміністративну справу до провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Позов мотивовано протиправністю дій контролюючого органу щодо включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, з порушенням опублікування вказаного плану-графіку. Також позивачем вказано про протиправність оскаржуваного наказу оскільки позивач не був своєчасно повідомлений щодо проведення перевірки.
Головним управлінням ДПС України у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що платник податків включається до плану-графіку проведення перевірок залежно від ступеня ризику в діяльності такого платника податків. Посилались на те, що Позивача відібрано до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2021 рік на підставі встановлених автоматичним розрахунком ризиків, згідно з яким за результатами господарської діяльності суб'єкта господарювання обліковувались 6 критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб високого ступеня ризику, що є підставою для включення такого платника податків до плану-графіка перевірок.
Державною податковою службою України подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до вимог п. 3 розділу І Порядку формування плану-графіка, сформовано проект плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік засобами інформаційно-телекомунікаційних систем, який затверджено Головою Державної податкової служби України Любченком О.М. 23.12.2020. Інформація стосовно включення ТОВ "МІРЕЛЬ ПРОДУКТ" на липень місяць до плануграфіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік міститься у оприлюдненому плані-графіку, який розміщено на офіційному вебсайті ДПС. ТОВ "МІРЕЛЬ ПРОДУКТ" включено до плану-графіка у зв'язку із наявністю 4 критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб, перелік яких наведено у п. 5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіка, а саме: високого ступеня ризику - рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; - рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; - здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; середнього ступеня ризику - декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік. Вищевказані критерії відбору розраховані на підставі поданої ТОВ "МІРЕЛЬ ПРОДУКТ" звітності за місцем податкового обліку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до вимог п. 3 розділу І Порядку формування плану-графіка, сформовано проект плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік засобами інформаційно-телекомунікаційних систем, який затверджено Головою Державної податкової служби України Любченком О.М. 23.12.2020. Інформація стосовно включення ТОВ "МІРЕЛЬ ПРОДУКТ" на липень місяць до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік міститься у оприлюдненому плані-графіку, який розміщено на офіційному вебсайті ДПС.
ТОВ "МІРЕЛЬ ПРОДУКТ" включено до плану-графіка у зв'язку із наявністю 4 критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб, перелік яких наведено у п. 5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіка, а саме: високого ступеня ризику - рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; - рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; - здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; середнього ступеня ризику - декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік.
Вважаючи наказ ГУ ДПС у м. Києві №5407-п від 02.07.2021 "Про проведення документальної планової виїзної ТОВ “Мірель продукт» протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Умови та порядок проведення перевірок встановлені нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
У силу вимог підпункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Отже, контролюючий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є документальні планові перевірки.
Пунктом 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
При цьому, відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Аналіз вищезазначених норм права свідчить про наступне: документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок; про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Тобто реалізація контролюючим органом перевірочних дій провадиться згідно відповідного наказу керівника цього органу та за наявності підстав для прийняття керівником контролюючого органу вказаного рішення.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що “… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що “правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, “розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
При цьому поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду справа № 816/228/17 від 08 вересня 2021 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві №5407-п від 02.07.2021 "Про проведення документальної планової виїзної ТОВ “Мірель продукт» (код ЄДРПОУ: 37688448)"
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель продукт" до Головного управління державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко