ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" квітня 2025 р. справа № 640/22799/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем вперше придбано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 12.05.2021, і при його нотаріальному посвідченні сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості в загальній сумі 14111,70 грн. Вважає, що відповідно до пункту 9 частини 1статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» у нього відсутній обов'язок щодо сплати збору у розмірі 1% від вартості квартири, з огляду на придбання житла вперше. Тому, ним подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, відповідач відмовив у задоволенні поданої заяви, оскільки постановою Кабінету Міністрів України за № 866 від 23 вересня 2020 року внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, тому при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус встановлює факт придбання його вперше. Вважає таку бездіяльність протиправною, тому просив суд зобов'язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 12.05.2021 у розмірі 14111,70 грн., сплаченого згідно з квитанцією №266810017 від 12.05.2021.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що звільнення покупця від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку №1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов?язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Вказав, що у зв?язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №866 від 23.09.2020, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбання його вперше (чи не вперше). Звернув увагу на відсутність документів, які підтверджують право позивача на звільнення від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. З огляду на зазначене, відповідач діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив позивач вказав, що нереалізація особою свого права на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору. Таким чином, умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/22799/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/22799/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/22799/21 зареєстрована 20.03.2025.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/22799/21, розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 про прийняття до провадження адміністративної справи №640/22799/21 третя особа отримала 26.03.2025, пояснення щодо позову та відзиву до суду не надходили.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 12.05.2021 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудченко О.В. (а.с.6-7).
Згідно з п.1 вказаного договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність квартиру разом з усіма її приналежностями та поліпшеннями і оплачує обговорену суму грошей за куплену квартиру АДРЕСА_1 .
Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 1411170 грн. (п.3 вказаного договору).
При укладенні зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла - 14111,70 грн., що підтверджується копією квитанції №266810017 від 12.05.2021 (а.с.8).
Відповідно до сформованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу на праві приватної власності належить один об'єкт житлової нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_1 , державна реєстрація якого здійснена 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудченко О.В. на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2021 (а.с.9).
Позивач 18.06.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою, в якій просив повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки ним придбано житло вперше. До вказаної заяви додано: копію договору купівлі-продажу квартири від 12.05.2021; копію квитанції від 12.05.2021; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 258165608 від 25.05.2021 (а.с.10-11).
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листом від 05.07.2021 повідомило, що звільнення покупця від оплати збору на обов?язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку №1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, які підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), які необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Таким чином, звернення щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є безпідставним, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, відповідно до якої нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбання його вперше (чи не вперше) на підставі заяви фізичної особи, що складається на ім?я нотаріуса в довільній формі (а.с.12).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо сформування та подання третій особі подання про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Згідно з абзацами першим - третім пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (надалі Закон №400/97-ВР) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України;
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми положення містяться у пункті 15-1 та абзаці 1 пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за №1740 (надалі Порядок КМУ №1740), який регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15-3 Порядку КМУ №1740 документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підпунктом «б» пункту 15-2 Порядку КМУ №1740 (в редакції від 04.04.2018) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України за № 866 від 23 вересня 2020 року внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема доповнено пункт 15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:
«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Вказаними змінами збільшено підстави несплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набула чинності 26 вересня 2020 року.
Отже, з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку КМУ № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі використати його вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку КМУ № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.
Як вже встановлено судом, до заяви від 18.06.2021 про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, позивачем додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, суд зазначає, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта є належним доказом, однак недостатнім у підтвердження обставин придбання житла вперше позивачем, оскільки містить дані після впровадження згаданих Реєстрів.
Як вбачається з матеріалів справи, подана позивачем заява від 18.06.2021 не містить передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку КМУ №1740 обов'язкових тверджень-декларацій про те, що ОСОБА_1 до 12.05.2021 (дата посвідчення договору купівлі-продажу квартири) не набував права власності на житло в спосіб приватизації, успадковування, приймання в дар, придбання як частки в спільному майні подружжя, також до заяви від 18.06.2021 не додано дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що повинні підтверджуватися довідками з місць проживання (після 1992 року).
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві пакет документів є недостатнім (некомплектним) на підтвердження того, що житло придбане позивачем вперше, а особа обґрунтовано звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, за відсутності подання позивачем документів, визначених пунктом 15-2 Порядку КМУ №1740 (у редакції Постанови № 866), суд вказує на невиконання ОСОБА_1 вимог, необхідних для повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, а тому, на переконання суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві правомірно не сформовано та не направлено до відповідного органу Державної казначейської служби України подання щодо повернення позивачу суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 14111,70 грн., сплаченого згідно з квитанцією №266810017 від 12.05.2021.
Одночасно суд зазначає, що Порядок КМУ №1740 жодним чином не звужує права позивача, і відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку КМУ № 1740.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду викладену у постанові від 30 січня 2018 року по справі №819/1498/17, оскільки Верховним Судом у вказаній справі здійснено аналіз законодавства до внесення змін у Порядок КМУ №1740, яким з 26.09.2020 державою створений дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, може не сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Суд також зазначає, що інші зазначені позивачем у позовній заяві аргументи, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91) вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи все вищенаведене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.