м. Вінниця
22 квітня 2025 р. Справа № 120/2786/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військовою частиною НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військовою частиною НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 15.09.2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2021 року по 21.02.2022 року, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2021 року по 21.02.2022 року в сумі 82029,98 грн.
23.01.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення у справі №120/2786/22-а, в якій останній просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, без урахуванням обставин і висновків суду наведених у мотивувальній частині рішення, а також вимог пункту 4 Постанови КМУ від 21.01.2001 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", вчинених на виконання рішення Вінницького ОАС від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а;
- постановити по даному факту окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів позивача;
- встановити в окремій ухвалі термін для її виконання;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 29.01.2024 року заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а повернуто заявнику без розгляду.
31.01.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, в якій останній просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, без урахуванням обставин і висновків суду наведених у мотивувальній частині рішення, а також вимог пункту 4 Постанови КМУ від 21.01.2001 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", вчинених на виконання рішення Вінницького ОАС від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а;
- постановити по даному факту окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів позивача;
- встановити в окремій ухвалі термін для її виконання.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач подав апеляційну скаргу.
Постановами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року та від 05.02.2024 року скасовано. Справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу від 29.01.2024 року, колегія суддів зауважила, що незгода суду з наведеними у заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин (стаття 382, 383 КАС України) не є підставою для повернення позивачеві заяви в цілому, оскільки саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із тих норм права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
08.04.2025 року матеріали адміністративної справи №120/2786/22-а надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Визначаючись щодо розгляду заяв позивача від 23.01.2024 року та від 31.01.2024 року, суд враховує висновок Сьомого апеляційного адміністративного суду та вважає, що заяви позивача підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року заяву позивача призначено до розгляду у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою судом зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду пояснення по суті поданої заяви.
22.04.2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, у яких останній заперечує щодо поданої заяви. Вказав, що підставою подання даної заяви є незгода позивача саме з розміром отриманих коштів при нарахуванні і виплаті компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, оскільки на виконання рішення суду від 15.09.2022 року Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено виплату компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 1386,59 грн.
Представник відповідача зазначив, що судом при розгляді справи не досліджувався розмір сум необхідних для нарахування компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, в мотивувальній частині рішення, судом вказано, що здійснення нарахування конкретних сум належить до безпосередніх повноважень відповідача, як роботодавця позивача.
На переконання представника відповідача, незгода позивача з нарахуванням та виплатою спірної суми на виконання рішення суду свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.
Вирішуючи заяви позивача про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду у даній справі, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до частин 2-3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням суду від 15.09.2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 року, адміністративний позов задоволено. Зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Відповідно до статті 383 КАС України одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Таким чином метою правового інституту "судового контролю за виконанням судового рішення" є забезпечення належного виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 383 КАС України, зокрема, передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до вимог частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, підставою для її подання є незгода позивача з розміром нарахованої відповідачем на виконання рішення суду компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та періодом, за який підлягає виплата компенсації, оскільки в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у вигляді індексації грошового забезпечення, на суму такої індексації за весь період затримки, з 01.01.2016 року по 21.02.2022 року (дата фактичної виплати індексації).
При цьому, суд звертає увагу, що рішенням суду від 15.09.2022 року чіткий розмір сум необхідних для нарахування компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, які підлягають виплаті позивачу не визначався, а лише визначено період за який така компенсація має бути розрахована, а саме з 01.01.2016 року по 21.02.2022 року.
В той же час, з довідки Військової частини НОМЕР_1 слідує, що компенсація індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця січень 2008 року, розрахована лише по 28.02.2018 року, що суперечить висновкам рішення суду у цій справі.
Враховуючи вищезазначене, вказані дії суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду, які полягають у невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року за весь період затримки, розцінюються судом, як недобросовісні, оскільки полягають у порушенні процесуального обов'язку, який передбачений статтею 370 КАС України, суперечать завданню адміністративного судочинства та мають наслідком породження нових спорів.
Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Відтак, враховуючи встановлену судом протиправність дій Військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а в частині невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року за весь період затримки, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, яку необхідно направити до Військової частини НОМЕР_1 з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, встановити відповідачу місячний строк з дня отримання ухвали для повідомлення про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись статтями 149, 248, 249, 383 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року у справі №120/2786/22-а.
Постановити окрему ухвалу і направити її до Військової частини НОМЕР_1 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті Військовою частиною НОМЕР_1 заходи повідомити Вінницький окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович