Справа № 147/489/25
Провадження № 3/147/270/25
24 квітня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А.
із секретарем Свистун А.П.,
за участю прокурора Бурдейного В.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення №256 від 11.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи членом складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно лише 21.11.2024 без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (2023), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся та підтвердив обставини, зазначені в протоколі. Додатково зазначив, що в період подання декларації хворів, а потім забув, що її потрібно було подати.
Прокурор обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки останній не був позбавлений можливості подати декларацію з 01.01.2024. Просить накласти штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Заслухавши пояснення та позиції учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією, дослідивши додані до протоколу матеріали та докази, на підтвердження правових позицій учасників провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно статтею 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень статті 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (Закон №1700-VII) правопорушення, пов'язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 вказаного Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу директора КНП «Тростянецька центральна районна лікарня» №32 від 12.04.2021, ОСОБА_1 переведено з 14.04.2021 на посаду 0,5 ст. лікаря стоматологічного відділення КНП «Тростянецька ЦРЛ».
Наказом директора КНП «Тростянецька лікарня» №3 від 01.01.2024 затверджено склад постійно діючої військово-лікарської комісії при КНП «Тростянецька лікарня» ІНФОРМАЦІЯ_3 в основному (Додаток 1) та резервному (Додаток 2) складі на 2024 рік, в тому числі ОСОБА_1 в основний та резервний склад такої комісії як лікаря- стоматолога.
Наказом директора КНП «Тростянецька лікарня» №50 від 15.08.2024 затверджено з 15.08.2024 склад постійно діючої військово-лікарської комісії при КНП «Тростянецька лікарня» ІНФОРМАЦІЯ_3 в основному (Додаток 1) та резервному (Додаток 2) складі на 2024 рік. Відповідно до даного наказу, ОСОБА_1 безперервно продовжує виконувати обов?язки члена основного та резервного складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Окрім цього, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №850 від 29.12.2023, ОСОБА_1 включено членом резервного складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 №3384-ІХ пункт 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (набрав чинності 12.10.2023) доповнено пунктом «ґ». Згідно з яким голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 3 Закон № 1700-VII є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи членом ВЛК при КНП «Тростянецька лікарня» ІНФОРМАЦІЯ_3 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закон № 1700-VII та на нього поширюються вимоги та обмеження, встановлені вказаним Законом.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1700-VII суб'єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «г», «ґ» пункту 2 частини першої статті Закон № 1700-VII, а також інші особи, які зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону.
Окрім того, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно- правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало роз'яснення від 13.11.2023 № 4.
Так, дані роз'яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.
НАЗК надає роз'яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, зокрема: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2023 рік до період неохоплений раніше поданими деклараціями до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 21.11.2024 об 11:35 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік).
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, які узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.
Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.
Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки об'єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб'єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу.
ОСОБА_1 не надав суду докази неможливості подати вчасно декларацію з поважних причин, матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів цього. Разом з тим, в судовому засіданні останній зазначив, що періодично хворів і забув подати декларацію за 2023 рік, таким чином, визнавши вину у вчиненні даного правопорушення.
Приймаючи рішення щодо застосування адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд ураховує його характеризуючі дані, який повністю переосмислив свої вчинки, кається у вчиненому, зауваживши, що в подальшому подібних порушень не допускатиме, враховую наявність у відповідності до положень ст.34 КУпАП обставини, що пом'якшує відповідальність щире розкаяння винного, та відсутність передбачених статтею 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні корупційні правопорушення, а тому оцінюючи в сукупності викладене, ґрунтуючись на засадах справедливості та виваженості, задля досягнення мети адміністративного стягнення, керуючись законом та правосвідомістю, приходжу висновку, що єдино вірним та правильним буде застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції вище вказаної статті, якою встановлено відповідальність за вчинені корупційні правопорушення.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КпАП України).
Відповідно до статті 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 9, 34, 35, 172-6, 245, 280, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави (рахунок - UA078999980313060106000002844, Код ЄДРПОУ 37979858, Одержувач - ГУК у Він.обл./смт Тростянець/21081100, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
За ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.А. Натальчук