Справа №752/22839/24
Провадження №2/752/3101/25
21 квітня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О..
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача Кравця Р.Ю.
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Трейтяк Ірина Валеріївна про визнання недійсними договорів дарування будинку та земельної ділянки,-
Представник відповідача адвокат Кравець Р.Ю. звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Трейтяк Ірина Валеріївна про визнання недійсним договорів дарування у зв'язку з їх вчиненням під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02.12.2024 накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м. з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, земельну ділянку, площею 0,0861 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:149:0029, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Як убачається зі заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно, що є предметом спірних договорів дарування, позивачем не було належним чином обґрунтовано ймовірної можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження житлового будинку та земельної ділянки, переданого йому добровільно позивачем в дар на підставі спірних договорів дарування.
Позивач обґрунтував необхідність у застосуванні заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, що є предметом спірних договорів дарування, ґрунтуючись лише на своїх власних, до того ж, голослівних припущень, позаяк будь-яких доказів щодо дійсного вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного майна на користь будь-якої особи, позивачем надано не було. Відсутні будь-які відомості, на підставі яких би вбачалось за можливе стверджувати про вчинення відповідачем недобросовісних дій, спрямованих на відчуження житлового будинку та земельної ділянки.
Позивачем при зверненні до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову у даній справі не було доведено тієї обставини, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
З дня укладання укладення оспорюваних договорів відповідачем не вчинялось жодних дій, спрямованих на відчуження житлового будинку та земельної ділянки, що є предметом спірних договорів дарування, що у свою чергу, дозволяє в чергове констатувати ґрунтування позиції позивача щодо необхідності застосування заходів забезпечення у даній справі виключно на його особистих припущеннях, не підкріплених жодними фактичними даними.
Позивач також повторно звернувся з заявою про забезпечення позову у іншій справі №752/1890/25, яку судом задоволено у повному обсязі. Тобто, в даному випадку, йде мова про пряме зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами, що своїм наслідком має невиправдане втручання у право відповідача на мирне володіння майном, яке було набуте ним у встановленому законом порядку.
Відповідач та його представник підтримали заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Трейтяк Ірина Валеріївна про визнання недійсним договорів дарування у зв'язку з їх вчиненням під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах.
02.12.2024 судом постановлено ухвалу про застосування заходів забезпечення позову, згідно з якою накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,3 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м. з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, земельну ділянку, площею 0,0861 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:149:0029, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд вправі скасувати захід забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи доводи представника відповідача, якими обґрунтована необхідність скасування заходів забезпечення позову, суд відзначає, що по суті вони зводяться до незгоди із застосуванням заходів забезпечення позову та могли бути викладені в апеляційній скарзі, поданій на ухвалу суду від 02.12.2024.
Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Наразі у справі триває підготовче провадження, розгляд справи по суті не розпочався, судове рішення не ухвалене.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не може скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Крім того, заявником не наведено обставин, з підтвердженням належними засобами доказування, які б давали підстави вважати, що потреба в застосуванні заході забезпечення позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
Суд вважає незмістовними доводи відповідача про те, що накладення арешту на спірне майно має наслідком невиправдане втручання у право відповідача на мирне володіння майном, яке було набуте ним у встановленому законом порядку, оскільки накладення арешту на майно жодним чином не обмежує права володіння та користування відповідачем спірним будинком та земельною ділянкою, але тимчасово обмежує його право розпоряджатись цим майном.
Доводи про те, що захід забезпечення позову не відповідає суті заявлених позовних вимог та є не співмірним з ними, є незмістовними.
Також слід зауважити, що застосування заходів забезпечення позову в іншій справі, де предметом спору є теж саме майно, жодним чином не виключає можливості застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно в справі, що розглядається.
За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 255-256, 258, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений 24.04.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова