Дата документу 22.04.2025Справа № 554/5677/25
Провадження № 1-кс/554/5617/2025
22 квітня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170420000451 від 15.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
Слідча звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на майно. З поданого клопотання слідує, що до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення з лінії «102» про те, що в ході проведення перевірки працівниками поліції у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше судимий за аналогічні злочини виявлено зіп-пакет з білою кристалічною речовиною, який останній зберігав при собі за адресою: м. Полтава, вул. Огнівська, буд. 9 в м. Полтава.
За вказаним фактомСВ Полтавського РУП Головного управляння Національної поліції в Полтавській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано та проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025170420000451 від 15.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
15.04.2025 проведено огляд на відкритій ділянці місцевості, що за адресою м. Полтава, вул. Огнівська, буд. 9, за участі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході проведення якого виявлено: один згорток в синій ізолюючій стрічці зі невідомою речовиною всередині, який вилучено: до спеціального пакету НПУ №PSP1327657.
15.04.2025 вилучений предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025170420000451 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчою зазначається, що на даний час у кримінальному провадженні існує обґрунтована необхідність запобіганню можливості пошкодження, перетворення та відчуження майна, яке може бути реалізовано тільки шляхом накладення арешту на це майно. Таким чином, з метою належного забезпечення збереження речових доказів виникає необхідність у накладенні арешту на майно.
У судове засідання слідча не з'явилася, надала суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала та просила клопотання задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Розглянувши клопотання по суті поставлених вимог, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 , 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході проведення огляду на відкритій ділянці місцевості, що за адресою м. Полтава, вул. Огнівська, буд. 9, а саме: один згорток в синій ізолюючій стрічці зі невідомою речовиною всередині, який вилучено: до спеціального пакету НПУ №PSP1327657 з позбавленням права відчуження, розпоряджання та використання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1