2/130/204/2025
130/2709/24
"08" квітня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Згідно ухвали Жмеринського міськрайсуду від 20.08.2024 р. відкрито провадження по справі № 130/2354/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалось, близько одного року сторони разом не проживають та не підтримують сімейних відносин. Під час спільного проживання було придбано, набуто майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,4 кв. м., житловою площею 35,5 кв. м, яка згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 16.01.2020 р., Шевченко С.О., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу за реєстром № 44 рахується за відповідачем ОСОБА_2 . Продаж квартири вчинено за 229400 грн.; гараж АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0101 га, кадастровий номер: 0510300000:001:6658, цільове призначення якої: для будівництва індивідуальних гаражів, який згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 05.11.2020 р. Лавреновим Р. І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром №1306 рахується за відповідачем ОСОБА_2 . Продаж гаражу вчинено за 28 555 грн.; земельну ділянку, площею 0,0101 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 0510300000:00:01:6658, для будівництва індивідуальних гаражів та згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Лавреновим Р.І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром №1303 рахується за відповідачем ОСОБА_2 . Продаж земельної ділянки вчинено за 28630 грн. Між сторонами існує спір щодо поділу усього спільного майна, оскільки відповідач вважає, що так як вищезазначене нерухоме майно зареєстрованим за ним, то він являється єдиним власником. Спору щодо поділу іншого майна подружжя, між ними немає. В позасудовому порядку відповідач не бажає розділити спільне майно подружжя. Згідно звіту з визначення вартості ринкова вартість вказаної спільної квартири станом на 01.08.2024 р. без врахування ПДВ становить 407540 грн., ринкової вартість гаражу станом на 03.08.2024 р. без врахування ПДВ становить 45070 грн. Згідно звіту про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки ринкова її вартість станом на 03.08.2024 становить 3260 грн. Загальна вартість усього майна, придбаного ними під час спільного проживання у шлюбі за спільні кошти становить 455870 грн. звідки 1/2 становиь 227935 грн. - ціна позву. Згоди розділити спірне майно подружжя в позасудовому порядку ними не досягнуто, тому позивач звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя та просила визнати нею ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,4 кв м., житловою площею 35,5 кв. м, яка рахується за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 16.01.2020 р., Шевченко С. О., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу за реєстром №44; право власності на 1/2 частину гаража АДРЕСА_2 , який рахується за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 05.11.2020 р. Лавреновим Р.І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром № 1306; право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0101 га, кадастровий номер: площею 0,0101 га, кадастровий номер: 0510300000:00:01:6658, для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та рахується за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Лавреновим Р.І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром №1303.
Ухвалою від 01.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
30.01.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, попередньо в наданій до суду заяві просила розгляд справи провести у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, до суду повернувся конверт з зазначенням причини повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач ОСОБА_2 викликався в судові засідання шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада». Причини його неявки суду невідомі, будь-яких заяв та клопотань суду не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25.04.2015 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №72 (а.с.8). від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Згідно ухвали Жмеринського міськрайсуду від 20.08.2024 р. відкрито провадження по справі № 130/2354/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.153).
Під час спільного проживання в шюбі, сторонами було придбано майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності, а саме:
- Квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,4 кв. м., житловою площею 35,5 кв. м, яка згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 16.01.2020 р., Шевченко С.О., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу за реєстром №44 рахується за відповідачем ОСОБА_2 . Продаж квартири вчинено за 229400 грн. (а.с.14-20);
- Гараж АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0101 га, кадастровий номер: 0510300000:001:6658, цільове призначення якої: для будівництва індивідуальних гаражів, який згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 05.11.2020 р. Лавреновим Р.І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром №1306 рахується за відповідачем ОСОБА_2 . Продаж гаражу вчинено за 28555 грн.(а.с.21-28);
- Земельну ділянку, площею 0,0101 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 0510300000:00:01:6658, для будівництва індивідуальних гаражів та згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Лавреновим Р. І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром № 1303 рахується за відповідачем ОСОБА_2 . Продаж земельної ділянки вчинено за 28630 грн.(а.с.29-31)
Згідно звіту з визначення вартості житлової квартири АДРЕСА_4 , проведеного СПД ОСОБА_4 , ринкова вартість квартири станом на 01.08.2024 р. без врахування ПДВ становить 407540 грн. (а.с.32-47).
Згідно звіту з визначення ринкової вартості гаража літ. «А», загальною площею 48,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , проведеного СПД ОСОБА_4 , ринкова вартість гаражу станом на 03.08.2024 р. без врахування ПДВ становить 45070 грн. (а.с.48-60)
Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0101 га, кадастровий номер: 0510300000:001:6658, для будівництва індивідуальних гаражів,, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 проведеного СПД ОСОБА_4 , ринкова вартість земельної ділянки станом на 03.08.2024 становить 3260 грн. (а.с.61-71)
Таким чином, загальна вартість усього майна, придбаного сторонами під час спільного проживання у шлюбі за спільні кошти становить 455870 грн., звідки 1/2 становитиме 227935 грн. - ціна позову.
Між сторонами існує спір щодо поділу вказаного спільного майна. Відповідач вважає, що так як вищезазначене нерухоме майно зареєстрованим за ним, то він являється єдиним власником. Спору щодо поділу іншого майна подружжя, немає. В позасудовому порядку відповідач не бажає розділити спільне майно подружжя.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо.
Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя; нормативно-правовий акт № 11 від 21.12.2007 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).
Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За таких обставин, проаналізувавши всі обставини, на які позивач посилалась, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, суд приходить до висновку, що позовні виоги є обгрунтованими та доведеними, тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 2279,35 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 15, 16, 76, 81, 137, 141, 223, 247, 263-265, 268 ЦПК України, ст.15, 16, 316, 368, 372 ЦК України, ст.60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м, яка рахується за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 16.01.2020 р., Шевченко С.О., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу за реєстром № 44.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину гаража № НОМЕР_2 , загальною площею 48,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , який рахується за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 05.11.2020 р. Лавреновим Р.І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром №1306.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0101 га, кадастровий номер: площею 0,0101 га, кадастровий номер: 0510300000:00:01:6658, для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та рахується за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Лавреновим Р.І., приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області, за реєстром № 1303.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_5 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2279,35 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.