"15" квітня 2025 р. Справа № 363/1805/25
15 квітня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду із Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гро мадянка України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП,
20.03.2025 близько 17:00, ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених статтею 150 СК України, по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, не забезпечила контроль над дозвіллям та відпочинком свого сина, у результаті чого останній, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , взяв без відома власника велосипед та поїхав на ньому. З урахуванням постанови Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2024 у справі №363/4682/24, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 184 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №709692 від 26.03.2025, який був складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний нею без будь-яких зауважень; копією рапорту працівника поліції щодо отримання повідомлення про крадіжку; копією протоколу огляду місця події від 20.03.2025 з фототаблицею; копією письмових пояснень ОСОБА_3 від 20.03.2025; копією протоколу про прийняття зави ОСОБА_3 від 20.03.2025 про кримінальне правопорушення та іншу подію; копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.03.2025; копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 26.03.2025; копіями паспортів громадян України ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2024 у справі №363/4682/24, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу; характеристикою щодо особи ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 15.04.2025, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладання розгляду справи з поважних причин, до суду не надходило.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов'язковою, враховуючи встановлений статтею 277 КУпАП строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також належне її повідомлення про розгляд справи у суді, відсутність заперечень щодо обставин, викладених у протоколі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 184 КУпАП встановлено, що ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне притягнути її до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 184, 276-279, 280, 283-285, 289, 298-300, 307-310 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених
статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя О.П. Лукач