Справа №359/2275/25
Провадження №2/359/2048/2025
24 квітня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 28 травня 2019 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 . Спільних дітей від шлюбу сторони не мають. Позивач посилається на те, що він не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 не з'явилась у судове засідання та подала клопотання, в якому просила розглянути справу в її відсутності.
ОСОБА_2 також не з'явився у судове засідання. Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд встановив такі обставини.
28 травня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований у Подільському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що був складений відповідний актовий запис №572. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 28 травня 2019 року (а.с.17).
Спірні правовідносини регулюються главою 3 «Загальні положення» та главою 11 «Припинення шлюбу» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки» СК України.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Встановлено, що ні ОСОБА_1 , ні відповідач не бажають жити однією сім'єю та не бажають вживати заходи, спрямовані на примирення. Ці обставини свідчать про те, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам обох сторін, примушування їх до шлюбу не допускається.
З огляду на це суд висновує про те, що шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_2 , належить розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 968 гривень 96 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.1). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 28 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Подільському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що був складений відповідний актовий запис №572, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя О.Ю. Семенюта