Справа № 358/605/25 Провадження № 3/358/286/25
18 квітня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., за участю особи, у відношенні якої складений адміністративний протокол - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП,
-за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 708921 від 04.04.2025 р., вбачається, що 30.03.2025 близько 11 год 20 хв за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 умисно виражалась нецензурною лайкою, словесно ображала свою колишню свекруху гр. ОСОБА_2 чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
За вказані дії у відношенні ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що дійсно висловлювалася нецензурною лайкою в бік колишньої свекрухи - ОСОБА_2 . Разом із тим, вони обидві перебувала кожна у своєму подвір'ї, обидві вживали нецензурну лексику. Додала, що сварку спровокувала колишня свекруха. Психічну шкоду завдано їй ( ОСОБА_1 ) та її дочці, оскільки колишня свекруха постійно провокує скандали та викликає поліцію. Неприязні відносини між ними склалися через те, що її колишній чоловік (син потерпілої ОСОБА_2 ) не сплачує аліменти на утримання спільної дочки.
Вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з наступних підстав.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї (колишнього подружжя) шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров'ю.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Нормами ст. 278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі суд першої інстанції, покладений обов'язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи.
Приписами ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, серед іншого, суть адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Однак, зміст порушення, викладене в протоколі щодо ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не містить всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, в ньому не зазначено яка шкода завдана потерпілій.
Інакше кажучи, саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатися у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про інкриміноване адміністративне правопорушення. За підсумками розгляду справи суд не має права вказувати у постанові на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, які не відповідають змісту протоколу, адже у цьому випадку, суд вийде за межі своєї компетенції, якою, згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи, а не збирання доказів для подальшого обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Через недотримання цих вимог буде порушено принципи змагальності сторін, на яких базується судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення та право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 254-257, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець