Справа № 357/12977/24
Провадження № 2-п/357/31/25
про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення
23 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 у місті Біла Церква Київської області заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів -
04.04.2025 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.
Заяву обґрунтовано тим, що на думку представника відповідача приписи Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами договору про спільну діяльність щодо об'єкту нерухомого майна - житлове будівництво. Ці правовідносини регулюються спеціальним законом, який регулює інвестиційну діяльність.
Зазначив, що повістки по даній справі відповідачу не були жодного разу вручені, повідомлення з пошти також не надходили, а тому відповідач не міг направити в судове засідання свого представника.
З огляду на викладене, заявник просив суд скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по даній справі та призначити справу до нового розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.04.2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Цукурова В.П.
23.04.2025 року до канцелярії суду представником позивача подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення (а.с. 85-86).
23.04.2025 року у судове засідання сторони не з'явилися, у матеріалах справи наявні зави їхніх представників про розгляд справи без їхньої участі (а.с. 86, зворот, 87).
Всебічно проаналізувавши обставини даної справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді, аргументи сторін, керуючись законом, суд дійшов до висновку про те, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє його представник, звернувся до суду з позовом до ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на наступні обставини. 21.05.2021 року між сторонами було укладено Договір про спільну діяльність №2105221, який містить елементи інвестиційного договору та договору про участь фізичних осіб у будівництві багатоповерхового квартирного житлового будинку на земельній ділянці в межах Шкарівської сільської ради. Відповідно до п.1.1 та 1.2 Додатку №1 до умов договору відповідач зобов'язався передати позивачу по акту прийому-передачі квартиру АДРЕСА_1 в межах Шкарівської сільської ради на п'ятому поверсі, загальної площею 38,1 кв.м. Позивач свої обов'язки за вказаним Договором виконав своєчасно та в повному обсязі, сплативши Відповідачу грошові кошти в розмірі 339760,00 гривень. Між сторонами було складено графік повернення коштів в сумі 339760,00 гривень, сплачених Інвестором ОСОБА_1 по Договору про спільну діяльність №210521 від 21.05.2021 року. Відповідач після розірвання договору добровільно повернув позивачу 100000,00 гривень. Залишок коштів, які відповідач має повернути позивачу становить 239760,00 гривень. Позивачем було нараховано відповідачу неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення, яка за період з 01.04.2023 року по 01.04.2024 року становить 2625372,00 гривень (239760,00 гривень х 3% = 7192,80 гривень х 365 днів = 2625372,00 гривень), за період з 01.04.2024 року по 01.09.2024 року становить 1100498,40 гривень (239760,00 гривень х 3% = 7192,80 гривень х 153 дні = 1100498,40 гривень), що загалом становить 3725870,40 гривень (2625372,00 гривень + 1100498,40 гривень). З огляду на викладене позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 3965630,40 гривень.
За вказаною в позовній заяві адресою місцезнаходження відповідача ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД», а також адресою, указаною у договорі про спільну діяльність №210521 від 21.05.2021 року а саме: АДРЕСА_2 , а також на адресу, яку було зазначено самими представником відповідача у заяві про перегляд заочного рішення по даній справі, а саме: АДРЕСА_3 судом, засобами поштового зв'язку, направлялися процесуальні документи по даній справі, а також судові повістки.
Надіслану судом повістку було отримано представником відповідача особисто 29.11.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 45).
Частина документів, надісланих судом на адресу відповідача, було повернуто із відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 37, 50, 58).
У призначені судові засідання по даній справі судові засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.
05.03.2025 року заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів було задоволено. Стягнуто з ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за Договором про спільну діяльність № 210521 від 21.05.2021 року в розмірі 3965630,40 гривень, що складається із: 239760,00 гривень - грошових коштів відповідно до Договору про спільну діяльність №220621/1 від 22.06.2021 року; 3725870,40 гривень - неустойки. Стягнуто з ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД» на користь держави судовий збір у розмірі 3965,63 гривень (а.с. 63-69).
Суд зробив висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Такий правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 року по справі №755/4829/23.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; пункт 57 рішення) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, §48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є одночасно наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин.
З огляду на вищевикладене, твердження представника відповідача про поважність його неявки в судові засідання не знайшло свого підтвердження. Судом були вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання по справі, проте його представник у судове засідання не з'явився.
Також, в заяві про перегляд заочного рішення заявник не наводить посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не досліджувалися судом при розгляді справи у зв'язку із його неявкою.
Щодо доводів представника відповідача, у якості підстав для скасування заочного рішення суду по даній справі, про те, що приписи Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються на правовідносини, які виникли між сторонами договору про спільну діяльність щодо об'єкту нерухомого майна - житлове будівництво, а ці правовідносини регулюються спеціальним законом, який регулює інвестиційну діяльність, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд неодноразово виснував про те, що участь особи у будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру в ньому не є інвестицією в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» і у разі виникнення спору щодо виконання зобов'язань за договором про таку участь у будівництві зазначений Закон не підлягає застосуванню до спірних правовідносин (зокрема, постанова Верховного Суду від 05.02.2020 року по справі №642/4496/16-ц).
Згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Висновок про можливість застосування положень частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до правовідносин, що випливають з договору про участь у пайовому будівництві квартири, наведено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року по справі №607/20776/14-ц (провадження № 61-25322св18).
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності заявника на підставі наявних у справі доказів.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 287, 288, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя В. П. Цукуров