Справа № 285/324/25
провадження у справі № 2-а/0285/24/25
23 квітня 2025 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Сташків Т. Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник відповідача Оліярник М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Звягелі за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач 20.01.2025 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, уточнивши вимоги 17.02.2025, просив поновити строк звернення до адміністративного суду (а.с. 45) та визнати протиправною та скасувати постанову № 7 від 03.01.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також просив провадження по справі закрити, вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 26.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 складено щодо нього протокол № 627 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 03.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 7 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000, 00 грн. Копію зазначених документів позивач отримав лише 10.01.2024 у відповідь на адвокатський запит. Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки він не є військовозобов'язаним, тому не може бути притягнутим до відповідальності за ст.210 КУпАП. До матеріалів справи не долучено належних доказів, що він є призовником, військовозобов'язаним чи резервістом. У його паспорті міститься відмітка ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.09.2008, що він є невійськовозобов'яним. Крім того, у постанові про притягнення до відповідальності невірно вказано його паспортні дані. Також вважає, що Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закону № 3633-ІХ) встановлено обов'язок уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, оскільки 18.05.2024 Президент України не приймав указ про оголошення мобілізації, а лише про продовження строку загальної мобілізації, тому у нього не виникло обов'язку виконати припис абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону № 3633-ІХ. З метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.
18.02.2025 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Наголосив, що постанова є законною та обгрунтовою, а доводи позивача неспроможними. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
В судове засідання учасники справи не прибули. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
У заяві позивач просив справу розглянути без його присутності, на задоволенні позову наполягав. У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_2 просив судове засідання провести без його присутності, у задоволенні позову відмовити.
За таких обставин, керуючись положеннями ст. 205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача і представника відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що копію постанови № 7 від 03.01.2025 ОСОБА_1 отримав у відповідь на адвокатський запит 10.01.2025, що підтверджується довідками про перебування позивача на лікарняному за період з 27.12.2024 до 03.01.2025, копіями листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.01.2025, копією конверту, копією роздруківки по трекінгу 1170103037073 та передав позовну заяву з додатками до поштової установи 17.01.2025, тому обґрунтованим є клопотання позивача про поновлення строків для звернення до суду з вказаним позовом.
Також 26.12.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 627 про те, що 26.12.2024 ОСОБА_1 порушує військовий облік, а саме: не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному, чим порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 15-16).
У протоколі ОСОБА_1 повідомлено про час та дату розгляду справи об 11 год. 00 хв. 03.01.2025. Від підпису протоколу, дачі пояснень та отримання його копій останній відмовився у присутності двох свідків.
03.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 7, якою за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП наклав на останнього штраф у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (а.с. 17-18).
В силу ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
У свою чергу ст. 235 КУпАП передбачає, що розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачених, зокрема, ст. 210 КУпАП відноситься до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх керівників.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд приходить до висновку, що позивач помилково стверджує, що він не має статусу призовника, військовозобов'язаного та резервіста, тому не має обов'язку уточнювати облікові дані.
Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено комплекс заходів щодо здійснення мобілізаційної підготовки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Змістом мобілізаційної підготовки є: створення мобілізаційного резерву, підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач є військовозобов'язаним, військовий квиток виданий 10.07.2002 ІНФОРМАЦІЯ_5 , взятий на військовий облік з 10.02.2003 у АДРЕСА_1 (наразі Звягель) як такий, що прибув з інших місцевостей на нове місце проживання.
Відповідно до облікової картки ОСОБА_1 був знятий з військового обліку відповідно до наказу МО України № 342 від 11.10.2006, як особа, визнана непридатною до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
Оскільки позивач був знятий з військового обліку на підставі Наказу МОУ № 342, а не виключений з нього, тому він, відповідно до абз. 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», повинен був повторно взятий на військовий облік.
Статтею 38 ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу» встановлено, що граничний вік перебування у запасі для всіх військовозобов'язаних становить 60 років, окрім осіб вищого офіцерського складу, для яких він становить 65 років.
Тому військовозобов'язані, які за станом здоров'я придатні до проходження військової служби і не досягли 60-ти річного віку повинні перебувати на військовому обліку, а термін “невійськовозобов'язаний» у чинних нормативно-правових актах взагалі відсутній.
Також суд не може погодитись з позицією позивача, що у нього був відсутній обов'язок уточнювати свої облікові дані, так як мобілізація лише була продовжена, а не оголошена, оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.202 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і продовжує свою дію на момент розгляду справи.
Відповідно до ЄДРВ “Оберіг» позивач, перебуваючи на військовому обліку з 10.02.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_6 не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» з 18.05.2024 до 16.07.2024 включно.
Помилка в паспортних даних позивача не спростовує обставину, що в діях позивач відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута уповноваженою посадовою особою у порядку, встановленому законом. Стягнення накладено у межах санкції ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження протиправності оскаржуваної постанови.
Повноваження адміністративного суду в справах даної категорії визначено ч. 3 ст. 286 КАС України наступним чином.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Відтак позовна заява не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 7 від 03.01.2025про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту судового рішення 23.04.2025 року.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Т. Г. Сташків