79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.04.2025 Справа № 447/2108/19
За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен», с.Тростянець, Миколаївський район, Львівська область
до відповідача-1: Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області
до відповідача-2: Фізичну особу - підприємця Даниловича Андрія Петровича, с.Тростянець, Миколаївський район, Львівська область
до відповідача-3: Приватного підприємства “Фірма Сомгіз», м.Львів
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, мЛьвів
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , с.Тростянець, Миколаївський район, Львівська область
про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя Ділай У.І.
Секретар О.Старостенко
За участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Від відповідача-3: не з'явився
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен», до відповідача-1: Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, до відповідача-2: Фізичну особу - підприємця Даниловича Андрія Петровича, до відповідача-3: Приватного підприємства “Фірма Сомгіз», третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.03.2025 у справі №447/2108/19 у задоволенні позову відмовлено. Судовий збір та понесені відповідачами-2,3 витрати на правничу допомогу покладено на позивача.
01.04.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат, відповідно до якої просить прийняти рішення про розподіл понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 25200,00 грн та 13650,00 грн витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи, стягнувши їх з відповідачів в рівних частинах.
Ухвалою від 07.04.2025 прийнято заяву до розгляду. Розгляд призначено на 10.04.2025.
Ухвалою від 10.04.2025 відкладено судове засідання на 22.04.2025.
Учасники справи в судове засідання 22.04.2025 явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
За змістом пункту другого частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи в разі відмови в позові покладаються на позивача.
Норма ч.4 ст.129 ГПК України носить імперативний характер щодо того, яке рішення слід приймати при розподілі судових витрат. Вказана норма кодексу не передбачає право вибору з однією із декількох перерахованих у законі обставин при вирішенні питання понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у випадку відмови в позові. Норми ст.129 ГПК України також не містять кількох наслідків, один з яких може бути застосованим в ситуації, що склалася.
З огляду на вищенаведене, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданої позивачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 24.04.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ