Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/729/16-к
Номер провадження1-кп/173/1/2025
іменем України
24 квітня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (ЄРДР № 12014040430001280 від 22.12.2014) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала-Виска, Кіровоградської області, громадянина України, маючого інвалідність 3 групи безстроково, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 15.07.2004 р. Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.12.2006 р. з Дніпропетровського СІЗО N? 3 на підставі постанови Красногвардійського районного суду Дніпропетровська від 07.12.2006 року на підставі ст. 81 КК України умовно достроково на 1 рік 1 місяць;
2) 10.12.2009 року П?ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 152 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно достроково 28.09.2012 року з виправної колонії N? 133 Дніпропетровської області на підставі постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2012 року на невідбутий строк 7 місяців 16 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , 15.09.2014 року близько 18 годин 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , внаслідок раптово виниклого умислу направленого на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном ОСОБА_7 , який остання тримала у руці, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_7 , схопив її за руку та став її перегинати, внаслідок чого телефон впав на підлогу, після чого ОСОБА_4 взяв з підлоги вказаний телефон та з місця скоєння злочину втік, тим самим відкрито, умисно, повторно, з корисливих мотивів заволодів мобільним телефоном FLY E157 вартістю 450 гривен з картами мобільних операторів «МТС» та Лайф» вартістю 15 гривен кожен та з сумою на рахунку кожної картки по 10 гривен, та спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірі по внутрішній поверхні лівого передпліччя, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину та пояснив, що 15.09.2014 близько 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , розізлившись на потерпілу, обвинувачений вирішив забрати телефон потерпілої, який був в її руці. Схопивши потерпілу за руку, через що телефон впав на підлогу. Обвинувачений забрав телефон та пішов з ним. Потім телефон був повернутий потерпілій.
Обвинувачений не оспорює обставин кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
У зв'язку з тим, що обвинувачений розповів про обставини кримінальних правопорушень, ніхто із учасників не заперечує їх, кваліфікацію дій обвинуваченого та доказів кримінального провадження, не має наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального правопорушення і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме:
ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за місцем реєстрації характеризується посередньо, офіційно не працює, займається суспільно-корисною працею, є особою з інвалідністю 3 групи безстроково, не одружений, хоча проживає з жінкою у фактичних шлюбних відносинах та її дитиною, має матір похилого віку, при цьому власних дітей або інших осіб на утриманні не має, є осудним, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та відшкодування шкоди потерпілій.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією відповідної частини ст.186 КК України.
В той же час, суд враховує, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення, протягом більше 10 років, будь - яких протиправних проступків не вчиняв, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що значною мірою сприяло встановленню істини у кримінальному провадженні, викрадене майно повернуто потерпілій, тому вона не має претензій до обвинуваченого.
Враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які в своїй єдності й сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд вважає, що від відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити з випробуванням згідно ст.ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На переконання суду, саме звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з іспитовим строком відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Ухвалою суду від 08.04.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 08.06.2025 включно.
У зв'язку з винесенням обвинувального вироку та призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд вважає, що запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту необхідно скасувати.
Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на три роки, поклавши на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків скасувати.
Речові докази: мобільний телефон Fly E 157 чорного кольору, с/н НОМЕР_1 імей № 1: НОМЕР_2 , імей № 2: НОМЕР_3 , та карта пам'яті об'ємом 4 гб., який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_7 залишити у її власності.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілій.
Суддя ОСОБА_1