Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/729/16-к
Номер провадження1-кп/173/1/2025
іменем України
24 квітня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження (ЄРДР № 12014040430001687 від 22.12.2014, № 12014040430001280 від 22.12.2014) за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала-Виска, Кіровоградської області, громадянина України, інваліда 3 групи безстроково, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 15.07.2004 р. Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.12.2006 р. з Дніпропетровського СІЗО N? 3 на підставі постанови Красногвардійського районного суду Дніпропетровська від 07.12.2006 року на підставі ст. 81 КК України умовно достроково на 1 рік 1 місяць;
2) 10.12.2009 року П?ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 152 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно достроково 28.09.2012 року з виправної колонії N? 133 Дніпропетровської області на підставі постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2012 року на невідбутий строк 7 місяців 16 днів,,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у частині епізоду від 10.07.2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений та його захисник клопотання підтримали, просили його задовольнити, закрити кримінальне провадження в цій частині.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до обвинувального акту (ЄРДР 12014040430001687 від 22.12.2014) ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що приблизно 10 липня 2024 року, близько 12.00, він, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_7 , та маючи умисел, спрямований на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з системи опалення квартири, за допомогою розвідного ключа, відкрутив дві чавунні батареї по вісім секцій кожна і одну чавунну батарею на чотири секції, після чого виніс їх з квартири та розпорядився за власним бажанням, тим самим таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав: дві чавунні батареї по вісім секцій кожна вартістю 50 гривень за одну секцію, на суму 800 гривень та одну чавунну батарею на 4 секції вартістю 50 гривень, на суму 200 гривень, всього на загальну суму 1000 гривень.
09.08.2024 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України № 3886-1Х від 18.07.2024, після 09.08.2024, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 01 січня 2014 року складав 609 гривень, а відповідно 2 (два) неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 1218 гривні.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 інкриміновано викрадення майна на суму 1000 грн., яка станом на день скоєння крадіжки є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме: 1218 гривень, відповідні такі діяння ОСОБА_4 не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене ст.185 КК України.
За приписами п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлено та однозначно заявив, що бажає закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за вчинення крадіжки з підстави втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на викладене, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність інкримінованого ОСОБА_4 діяння за ч.2 ст. 185 КК України, за наявності згоди останнього, кримінальне провадження (ЄРДР № 12014040430001687 від 22.12.2014) в частині обвинувачення у вчиненні крадіжки за ч.2 ст. 185 КК України підлягає закриттю.
Речові докази необхідно залишити потерпілому ОСОБА_7 .
Судові витрати відсутні. Цивільний позов не подавався.
Керуючись ст. ст.284,369,371,372,376,479-2 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора.
На підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити кримінальне провадження (ЄРДР № 12014040430001687 від 22.12.2014)за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Речові докази: дві чавунні батареї по вісім секцій кожна та одна чавунна батарея на 4 секції, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_7 ,- залишити у його власності.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1