ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5176/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 про повернення зустрічної позовної заяви (суддя в І інстанції Пінтеліна Т.Г.)
у справі №916/5176/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Тропанець Ганни Василівни
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА"
про стягнення 1 002 546 грн
У листопаді 2024 року Фізична особа-підприємець Тропанець Ганна Василівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 002 546 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом помилкового перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, а тому останній набув кошти позивача без достатніх правових підстав і зобов'язаний їх повернути на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України.
В січні 2025 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "РОДИНА" звернулось до суду із зустрічним позовом, в якій просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Тропанець Ганни Василівни на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА" 1 693 918 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані фактом помилкового перерахування грошових коштів на користь ФОП Тропанець Г.В., а тому остання набула кошти без достатніх правових підстав і зобов'язана їх повернути на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 у справі №916/5176/24 зустрічну позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" про стягнення 1693918 гривень разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Суд, проаналізувавши зустрічну позовну заяву, дійшов висновку про те, що її вимоги не є взаємопов'язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде досягати мети доцільності для оперативного і правильного вирішення спорів.
Суд вважав, що підстави зустрічного та первісного позовів є різними, зважаючи також на різні періоди платіжних операцій - 03.11.2021р., 24.11.2021р., 26.11.2021р., за первісним позовом, а за зустрічним - з 07.03.2018р. по 08.09.2021. Позови виникли з різних правовідносин, а тому їх спільний розгляд не сприятиме оперативному і всебічному вирішенню спору, адже спричиняє необхідність дослідження судом різних доказів та встановлення різних обставин, на які сторони посилаються, що не може вважатись доцільним у розумінні ч.2 ст.180 ГПК України.
Також суд зазначив, що зі змісту первісного та зустрічного позовів вбачається, що всупереч приписам ч. 2 ст. 180 ГПК України первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов'язаності первісного позову із зустрічним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним у даному випадку, оскільки це суттєво утруднить розгляд справи, у зв'язку з поєднанням у спорі позовних вимог, що виникають з різних підстав, а також з необхідністю дослідження значного обсягу необхідних доказів на підтвердження правових позицій учасників процесу. Окрім того, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Прийняття та вирішення такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, оскільки задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково. Таким чином обидва позови (первісний та зустрічний) не є взаємопов'язаними, вони виникли з різних підстав і обґрунтовуються різними доказами, у зв'язку з чим, їх спільний розгляд не є доцільним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення зустрічної позовної заяви разом з доданими до неї документами відповідачу, оскільки остання, подана з порушенням вимог ч.2 ст.180 ГПК України.
На адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА", в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 про повернення зустрічної позовної заяви сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" у справі № 916/5176/24 скасувати. Справу №916/5176/24 передати до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісною позовною заявою для продовження судового розгляду.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є доцільним, оскільки: співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини), якими сторони обґрунтовують первісні та зустрічні позовні вимоги; для підтвердження підстав позовів сторонами надані однакові докази; доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію; спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами. Обидві сторони вказують на відсутність будь-яких господарських правовідносин між сторонами, тобто обидві сторони вважають що перераховані один одному грошові кошти є безпідставно отриманими грошовими коштами, а отже підлягають поверненню.
Додаткового зазначає, що відсутня необхідність розділяти розгляд первісного та зустрічного позовів, оскільки не потребуватиме вивченню додаткової кількості доказів, що свідчить про доцільність спільного розгляду справ. Більше того, спільний розгляд первісного та зустрічного позовів сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору між сторонами та буде наявна можливість здійснити зустрічне зарахування та стягнути різницю на користь сторони, які присуджено більшу грошову суму.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом зазначає, що незважаючи на те, що первісні та зустрічні вимоги мають грошове вираження, вони не є взаємопов'язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх спільний розгляд не буде сприяти оперативному, доцільному і правильному вирішенню спорів.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України (про повернення заяви позивачеві (заявникові)), то її перегляд за апеляційною скаргою має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 у справі №916/5176/24; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла наступних висновків.
Предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.
Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку взаємопов'язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 180 ГПК України).
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 20.03.2019 по справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.
Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Отже, враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову за позовною заявою ФОП Тропанець Г.В. до СВК «Родина» про стягнення 1 002 546 грн є помилково, як стверджує позивач, перераховані на рахунки СВК «Родина» грошові кошти з призначенням усіх платежів - повернення невикористаних коштів без ПДВ.
Предметом зустрічного позову СВК «Родина» до ФОП Тропанець Г.В. є стягнення, як стверджує СВК "Родина", помилково перерахованих на рахунки ФОП Тропанець Г.В. 1 693 918 грн з призначенням усіх платежів - за товар згідно рахунку.
Обидві сторони вважають, що будь-яких правових підстав для здійснення вказаних перерахувань не було, господарські правовідносини між сторонами були відсутні. Правовими підставами позовів позивачами визначено положення статей 1212,1213 ЦК України.
Проаналізувавши зміст первісного позову позивача та зустрічного позову відповідача, колегія суддів зазначає, що у даному випадку вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись у відповідності до статті 601 Цивільного кодексу України, оскільки вони є однорідними (первісний та зустрічний позови мають майновий характер - стягнення безпідставно отриманих грошових коштів).
Обидва позови є взаємно пов'язані, а їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.
Суд першої інстанції не врахував, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
У разі повного чи часткового задоволення первісного та зустрічного позовів про стягнення грошових коштів, суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що доцільність розгляду таких позовів в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень.
Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.
Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати:
- вимогу оперативного розгляду справи;
- вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 28.11.2022 у справі №907/749/19.
Судова колегія звертає увагу, що окремий розгляд первісної та зустрічної позовних заяв призведе до недотриманням принципу процесуальної економії господарського судочинства, оскільки матиме наслідком паралельні судові процеси, збільшить кількість судових рішень, які ймовірно будуть предметом апеляційного та касаційного оскаржень, та потенційно може призвести до наявності двох відкритих виконавчих проваджень, в яких спочатку грошові кошти можуть бути стягнуті з однієї сторони, а потім з іншої.
Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував положення ст. 180 ГПК України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і мотиви зустрічного позову, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції було не правильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суд Одеської області від 04.02.2025 у справі №916/5176/24 скасуванню з направленням матеріалів справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.
Враховуючи, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст. 269, 271, 275, ст. 280-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РОДИНА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 у справі №916/5176/24 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 у справі №916/5176/24 -скасувати.
Справу №916/5176/24 передати до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття/повернення зустрічного позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький