Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26
24.04.2025 2/394/173/25
394/274/25
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові, що 15.05.2021 року ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №3149361. Відповідно до умов кредитного договору, відповідачу було надіслано проект Договору з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» з додатками, з якими відповідач мала нагоду ознайомитися до його підписання. Після чого відповідачу sms- повідомленням було направлено одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №3149361 від 15.05.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Відповідно до умов договору сума кредиту складає - 3300,00 грн., строк кредиту - 15 днів починаючи з 15.05.2021 року, дата повернення кредиту - 30.05.2021 року, сума до повернення кредиту - 4917,00 грн., з яких: 627,00 грн. - комісія за надання кредиту, нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту за договором; 990,00 грн. - відсотки за користування кредитом, нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту, за кожен день строку користування кредитом. Свої зобов'язання за договором ТОВ «Мілоан» виконав, перерахувавши на підставі платіжного доручення на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 3300,00 грн. В свою чергу відповідач не виконала належним чином кредитні зобов'язання, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором. Законодавчо передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
10.08.2021 року, згідно умов договору відступлення права вимоги №06Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №3149361 від 15.05.2021 року на користь ТОВ «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», за кредитним договором №3149361 від 15.05.2021 року, розмір якої станом на день звернення до суду складає: 14817,00 грн., сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при зверненні до суду в своїй заяві, просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, була повідомлена в порядку ст. 128 ЦПК України, згідно зворотнього поштового повідомлення судова повістка їй була вручена 27.03.2025 року, причини неявки суду не відомі. Відзив від відповідачки не надходив.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:
Предметом спору в даному провадженні є договірні правовідносини. Між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються умовами договору, нормами Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 15.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №31479361, відповідно до умов якого : кредит надано у розмірі - 3300,00 грн., строк кредиту - 15 днів починаючи з 15.05.2021 року, дата повернення кредиту - 30.05.2021 року, сума до повернення кредиту - 4917,00 грн., з яких: 627,00 грн. - комісія за надання кредиту, нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту за договором; 990,00 грн. - відсотки за користування кредитом, нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту, за кожен день строку користування кредитом (а.с. 30-33).
Анкета-заява (а.с. 10) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 35) є складовими частинами кредитного договору.
Відповідно до платіжного доручення №46313018 від 15.05.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахував на кредитну картку відповідача №4119ххххххххх673 кошти, згідно договору№3149361 від 15.05.2021 року (а.с. 37).
Згідно договору Факторингу №06Т від 10.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» передав (відступив), а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 16-21, 22-26).
Відповідно до платіжних інструкцій №1470 від 03.09.2021 року, №1519 від 09.09.2021 року, №1190 від 16.09.2021 року, №1578 від23.09.2021 року, №16 від 30.09.2021 року, №1595 від 07.10.2021 року, №1604 від 11.10.2021 року, №1631 від 21.10.2021 року, №1660 від 16.10.2021 року, №1688 від 04.11.2021 року, №1737 від 11.11.2021 року, №5 від 18.11.2021 року, №24 від 25.11.2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» надав платіжні послуги ТОВ «Мілоан» в розмірі 3 546 422,38 грн. (а.с. 42-48).
Згідно копії досудової вимоги №2962715901-АВ від 27.09.2023 року, відповідача було повідомлено про розмір заборгованості, що утворилася та наполегливо рекомендовано сплатити заборгованість за кредитним договором №3149361 від 15.05.2021 року. Проте відповідач продовжувала грубо порушувати чинне законодавство, в частині виконання договірних відносин (а.с. 40).
Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення, Витягу з додатку до Договору Факторингу №06Т від 10.08.2021 року по кредитному договору №3149361 від 15.05.2021 року, станом день укладення договору факторингу, тобто на 10.08.2021 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи фінанс» складає 14817,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом -3300,00 грн., заборгованість за відсотками - 10890,00 грн., комісія - 627,00 грн., пеня - 627,00 грн. (а.с. 13-14).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або Законом, та не впливає із суті зобов'язання чи звичаїв дії ділового обороту. Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Публічна пропозиція (оферта) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови, які є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконала своїх обов'язків за договором в строки, передбачені Кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не добросовісно віднеслась до виконання своїх зобов'язань для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «Діджи Фінанс», ні на рахунок первісного кредитора.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Ч.1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд розглядає справу на основі наявних у матеріалах справи доказів.
Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №06Т від 10.08.2021 року наданих позивачем, взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №3149361 від 15.05.2021 року відповідач не виконала, сплачуючи щомісячні поточні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що і спричинило виникнення простроченої заборгованості. У матеріалах справи також відсутні будь-які об'єктивні дані, що відповідач вживала заходів для належного виконання зобов'язання за даним правочином, відповідач не виконала зобов'язання у строк, що є порушенням зобов'язання, у зв'язку з чим порушенням зобов'язання визнається судом таким, що сталося з її вини.
На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості за вищевказаним кредитом, з боку відповідача суду не надано.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі вимог позивача, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №3149361 від 15.05.2021 року, розмір якої становить 14817,00 грн.
Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: Договір про надання правової допомоги №01/11 від 12.02.2025 року (а.с. 27-29), Акт виконаних робіт (а.с. 9), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.49). Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 4000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.
Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги у цій справі, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута в перше ж судове засідання, тому з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 1000,00 гривень.
Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1046, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, суд-
Позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №3149361 від 15.05.2021 року в сумі 14817 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 (одна тисяча) гривень.
Роз'яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Копію даного рішення направити учасникам справи.
Ідентифікаційні дані учасників:
ТОВ «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1 м. Бровари Київської області.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя: