Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
24.04.2025
394/344/25
3/394/202/25
24 квітня 2025 року Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області: Запорожець О.М.
при секретарі: Лясковській О.М.
за участю прокурора: Моспана О.О.
правопорушника: ОСОБА_1
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чортків Тернопільської області, українця, депутата восьмого скликання Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, з вищою освітою, одруженого, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП,
01.04.2025 року до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від Управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 193/25 від 21.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 будучи, у т. ч. станом на 01.01.2024 суб'єктом декларування в розумінні Закону, а саме: особою, зазначеною у підпункті «б» пункту один частини першої статті 3 цього Закону (депутатом місцевої ради, а саме: депутатом Новоархангельської селищної ради Голованівського району), у період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2024 до 00 год. 00 хв. 01.04.2024 в порушення вимог частини першої статті 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, а саме: 08.04.2024 о 23.56 год. чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 1726 КУПАП.
У судовому засіданні правопорушник вину у скоєному адміністративному правопорушенні не визнав, надав суду пояснення в якому зазначив, що по-перше, в період з 26.03.2024 р. по 29.03.2024 р. він, займаючи посаду директора у ТОВ ВМ «ТРАНСАГРО» перебував у відрядженні до ТОВ «АГРОТИТАН-ПЛЮС» в селі Капустинці Володарського району Київської області з метою придбання сільськогосподарської техніки, що підтверджується наказом №34-в від 25.03.2024 р. та посвідченням про відрядження №КУ-0000001 від 25.03.2024 р.
Звернув увагу, що основним видом діяльності ТОВ ВМ «ТРАНСАГРО» є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Сільськогосподарська техніка для реалізації даного виду діяльності підприємства в період посівної, яка припадає на кінець березня - початок квітня, є критично важливою, тому перебування ОСОБА_1 у відрядженні в зазначений період саме з метою вчинення дій, необхідних для придбання техніки, є виправданим. Відсутність необхідної техніки у ТОВ ВМ «ТРАНСАГРО» фактично зірвало би посівну кампанію, спричинивши збитки для підприємства та у перспективі викликавши необхідність скорочувати кількість робочих місць, вивільняти працівників, залишаючи людей без роботи.
По-друге, в період з 30.03.2024 р. по 07.04.2024 р. він перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Новоархангельська багатопрофільна лікарня», що підтверджується довідкою №343 від 04.04.2025 р.
По-трете у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в країні продовжено кілька разів.
Протягом всього періоду з початку 2024 року і до червня 2024 року на території Кіровоградської області, як і по всій території України відбувалися масові, довготривалі відключення електроенергії. У зв?язку з цим відбувалися постійні перебої в роботі мережі Інтернет, відсутність стабільної роботи організаційної техніки, що мало наслідком затримку в роботі всі інформаційних порталів, затримку в отриманні необхідної інформації для виконання декларантом, законом передбаченого обов'язку.
Одразу (невідкладно) після закінчення лікування на наступний день 08.04.2024 року ОСОБА_1 було подано декларацію.
Беручи до уваги описані вище обставини, просив суд врахувати наявність в нього поважних причин несвоєчасного подання декларації за 2023 р., відсутність вини у вчиненні зазначеного правопорушення.
Зазначив, що якщо суд прийде до переконання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, просив суд також врахувати особу ОСОБА_2 , а саме те, що його протягом року не було піддано адміністративному стягненню, відсутність збитків державним, суспільним інтересам або інтересам конкретних фізичних осіб, що свідчить про невеликий характер суспільної небезпеки та про малозначність правопорушення.
Правопорушник просив суд закрити провадження по справі у зв?язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Прокурор підтримав обставини викладені в протоколі та просив піддати правопорушника адміністративному стягненню у виді штрафу.
Заслухавши учасників та дослідивши справу про адміністративне правопорушення суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП вказує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно листа від 10.09.2024 №02-32/555 Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області надано копію рішення Першої сесії восьмого скликання від 03 грудня 2020 року № 2 «Про початок повноважень депутатів Новоархангельської селищної ради», згідно чого прийнято факт початку повноважень вищезазначених депутатів VIII скликання, де зазначений ОСОБА_1 .
Згідно Закону України від 03.03.2022 року «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюються; а декларації потрібно буде подати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану.
Після введення воєнного стану в Україні, Національне агентство з питань запобігання корупції обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій, щоб максимально захистити особисті дані.
Законом України від 20.09.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023 року відновлено обов'язок подання декларацій, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, та ряд інших зобов'язань, які були призупиненні під час дії воєнного стану на території України.
Згідно даного Закону кампанія декларування за 2021-2023 роки тривала до січня 2024 року. До зазначеної дати декларанти мали подати декларації за відповідні звітні періоди у 2021-2023 роках, у тому числі для проведення спец перевірок, крім тих осіб, які подали їх добровільно раніше.
Виходячи із положень зазначених норм матеріального права у порушника виник обов'язок подати декларацію за 2023 рік.
Однак порушник зазначенні норми Закону проігнорував та подав декларацію за 2023 рік о 23.56 год. 08.04.2024 року, тобто після спливу строку встановленого законодавцем.
Ст. 68 Конституції України вказує, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Дефініція корупційного правопорушення дана в абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «По запобігання корупції», зокрема це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно п.п. «б» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Суб'єктами декларування - є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону (п. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ», пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України №3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 2-7 розділу ХІІ Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
На виконання вище зазначених вимог законодавства, правопорушник був зобов'язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше встановленого законодавцем строку.
Проте, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону та п. 2-7 Прикінцевих положень Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави місцевого самоврядування за 2023 рік о 23.56 год. 08.04.2024 року, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт несвоєчасної подачі декларації за 2023 рік та відсутність у нього поважних причин пропуску їх подання.
Ч. 1 ст. 1726 КУпАП, передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відтак, вирішуючи питання про притягнення останнього до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування суд враховує: об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 1726 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно - правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 1726 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 1726 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивну ознаку правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП - несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; 2) предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями; 3) суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» стало відомо, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2023 рік з порушенням строків.
Подія адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП та вина правопорушника у його вчиненні, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Правопорушник не навів суду жодних причин поважності пропуску строку на подання декларації та не заперечував проти факту несвоєчасного подання декларації.
Судом не враховуються твердження порушника з приводу несвоєчасного подання декларації, а саме перебування у відрядженні, на лікуванні, відсутності електропостачання, оскільки саме на суб'єкта декларування покладається обов'язок своєчасно подати декларацію встановленого зразку, або ж в разі неможливості подати вчасно повідомити відповідний орган про обставини, які унеможливлюють вчинення зазначених дій.
Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника суд не знаходить.
При призначенні виду адміністративного стягнення правопорушнику суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відношення до скоєного, і тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вчинене правопорушення.
Суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до ст. 401 КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
В ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на час ухвалення судового рішення - 605,60 грн.
Зазначена сума судового збору, крім штрафу підлягає стягненню з порушника.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1, 10, 24, 1726 221, 245, 268, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що складає 850 /вісімсот п'ятдесят/ грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст. ст. 307 та 308 КУпАП відповідно до якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького Апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: