Справа № 393/135/25
1-кп/405/96/25
24 квітня 2025 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024120000000129 від 11 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сибереж Ріпкінського району, Чернігівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України,
та угоду про визнання винуватості від 04.03.2025, укладену між прокурором у кримінальному провадженні начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
04.10.2024 ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з метою пересилання через митний кордон України до Республіка Польщі через можливості міжнародної поштової служби «Укрпошта» (Ukrposhta) товару військового призначення, не маючи при цьому дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародних передач таких товарів, перебуваючи у відділенні №25008 АТ «Укрпошта» (Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Зінченка, 7), оформив міжнародний транспортний документ - накладну № СР 250732485 UA на адресу: АДРЕСА_3 , на ім'я отримувача - ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) ( НОМЕР_1 ), чим здійснив міжнародне відправлення. Згідно з описом товарів ОСОБА_5 було зазначено, що він відправляє до Республіки Польща товар під назвою «Обладнання та запчастини», вартістю 1 000 грн.
У подальшому, 31.10.2024 на території митного поста «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, буд. 2), під час здійснення митного контролю міжнародного відправлення № СР 250732485 UA, яке пересилалося з України до Республіки Польща, виявлено: металевий виріб з маркуванням «495Ф» - 1 шт.; металевий виріб з маркуванням «8ГО 4 0-300».
Відповідно до Висновка експерта СЛЕД Держмитслужби від 22.11.2024 №142000-3302-0398 наданий для дослідження паливний насос «495Ф» має ознаки спеціально призначеного обладнання для літальних апаратів, що зазначені в позиції ML10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного митного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807. Враховуючи наявність на наданому на дослідженні редукторі з маркуванням «8Г04» відтисків у вигляді зірок та зірок в колі, можна припустити, що даний редуктор використовувався в обладнання військового призначення. Разом з тим, у зв'язку з відсутністю у відкритих довідкових джерелах будь-якої інформації щодо газових редукторів маркування «8Г04», ідентифікувати обладнання, складовою частиною якого є надання для дослідження редуктор - не виявляється можливим.
Також, встановлено, що за зверненням суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролем проводились експертизи у галузі державного експортного контролю товару із найменуванням та позначенням «паливний насос 495Ф», який ідентифіковано як товар військового призначення, що відповідає опису товарів за позицією ML 10.а «Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1807 від 20.11.2003 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку міжнародна передача товарів військового призначення, може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.
Держекспортконтроль не видавав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвільні документи на здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Отже, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.10.2024 у відділенні №25008 АТ «Укрпошта» (Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Зінченка, 7) здійснив міжнародне відправлення до Республіки Польща товару, який відповідно до висновку експерта є «Спеціально призначений компонент для пілотованих літальних апаратів військового призначення, а саме: паливний насос «495Ф» для двигуна МіГ-21», який відповідає за найменуванням описами та технічними характеристиками позиції ML10.а Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807, не маючи при цьому дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 04 березня 2025 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22024120000000129, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 , з іншого боку. Відповідно до зазначеної угоди підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язується повністю та беззастережно визнати свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 333 КК України. Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , повне та беззастережне визнання своєї винуватості, а також обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, його ставлення до вчиненого, характер і тяжкість обвинувачення та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому роз'яснені судом у судовому засіданні. Обвинувачений погодився в повному обсязі з обставинами, викладеними в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, повністю й беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, в обсязі обвинувачення. Просив розстрочити вказану суму штрафу.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили затвердити вказану угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання. При цьому захисник і прокурор вважали за можливе розстрочити сплату штрафу.
Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає встановленим наступне.
Укладання угоди про визнання винуватості є добровільним. При цьому обвинуваченому було роз'яснено і суд впевнився в тому, що він розуміє свої права у кримінальному провадженні відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 цього Кодексу; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
Суд, перевіривши угоду на відповідність Кримінальному процесуальному кодексу України, дійшов висновку, що вона відповідає закону. Угода складена в присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 , яким перевірено достовірність змісту даної угоди та її відповідність волевиявленню обвинуваченого ОСОБА_5 . Судом не встановлено визначених частиною 7 статті 474 КПК України підстав для відмови в затвердженні угоди, а саме не встановлено, що: умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Так, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 порушив встановлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Зазначені дії вірно кваліфікуються за ч. 1 ст. 333 КК України і відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням. Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України в даному випадку угода про визнання винуватості може бути укладена.
Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та в наркологічному диспансерах не значиться, має постійне місце реєстрації та проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
За таких обставин, зазначена угода підлягає затвердженню і підлягає призначенню покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану обвинуваченого, суд вважає за можливе розстрочити сплату штрафу в розмірі 34 000,00 грн на 10 місяців шляхом сплати щомісячно рівними частинами, що буде відповідати меті покарання в розумінні ст. 50 КК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 органом досудового розслідування не обирався, під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 369-371, 373-376, 474-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 березня 2025 укладену між прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України та призначити йому погоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_5 сплату штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень на десять місяців рівними частинами по 3400 (три тисячі чотириста) гривень щомісяця.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_9