іменем України
Справа №377/292/25
Провадження №3/377/128/25
23 квітня 2025 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, що надійшла з Головного управління ДПС у Київській області, відносно:
ОСОБА_1 , працюючого в КНП «Славутицька міська лікарня» на посаді директора, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 656/10-36-07-06 від 27 березня 2025 року, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , директор КНП «Славутицька міська лікарня» вчинив порушення вимог пунктів 44.1, 44.6 ст. 44, підпунктів 192.1.1. пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10 956 960,00 гривень. Дата, час і місце вчинення порушення 07.01.2025, адреса: АДРЕСА_2 . Правопорушення виявлено актом перевірки від 07.01.2025 № 579/10-36-07-06/41736008. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що наприкінці грудня 2024 року у КНП «Славутицька міська лікарня» була податкова перевірка. Представникам податкової були надані документи на перевірку, кабінет та комп'ютерна техніка. На підписання акту перевірки, складання протоколу, запрошення до лікарні не надходило. Наразі акт перевірки перебуває на стадії оскарження.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 163-1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою для розгляду даної справи за правилами статті 268 КУпАП, то справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним зробити наступний висновок.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, надані наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП, № 656/10-36-07-06 від 27.03.2025; копію витягу з акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки КНП «Славутицька міська лікарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 27.12.2024 від 07.01.2025 № 579/10-36-07-06/41736008 ( 1, 2, 50 сторінки), складеного Головним державним інспектором Скакун Т.; повідомлення керівнику КНП «Славутицька міська лікарня» з'явитися до ГУ ДПС в Київській області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення; копію акту про неявку на підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ; копію фіскального чеку.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події
адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України
Об'єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у порушенні посадовою особою підприємства, установи, організації встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій.
Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.
Відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту у зв'язку із чим до нього пред'являються особливі вимоги. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у ньому повинна викладатись суть правопорушення, поставленого особі у вину. При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
Викладаючи суть інкримінованого правопорушення поза увагою особи, яка складала протокол, залишилось те, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Так, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, у сумі 10 956 960 гривень.
Посилання ж у протоколі на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, чим порушується його право на захист.
Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Виходячи з викладеного, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком
невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Однак, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії/бездіяльність вчинені, в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку можна встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За відсутності встановлення таких обставин, у діях посадової особи немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, і вона не може нести відповідальність за цією статтею.
Виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не допустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення № 656/10-36-07-06 від 27 березня 2025 року не може бути визнаний належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Крім того, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки КНП «Славутицька міська лікарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 27.12.2024 від 07.01.2025 № 579/10-36-07-06/41736008, витяг з якого доданий до протоколу про адміністративне правопорушення ( 1, 2 та 50 сторінки).
Проте, у наданому витягу з акту № 579/10-36-07-06/41736008 від 07.01.2025 ( 1, 2 та 50 сторінки) відсутні висновки про виявлені порушення податкового законодавства під час вказаної перевірки.
Відповідно до положень статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Крім того, положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З письмових пояснень, які надані ОСОБА_1 до суду, вбачається, що вказаний акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки КНП «Славутицька міська лікарня» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 27.12.2024 від 07.01.2025 № 579/10-36-07-06/41736008 перебуває на стадії оскарження.
Відповідно до пункту 86.7.1 статті 87 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
За змістом пункту 86.7.4 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки (абзац 7 пункту 86.7.4 статті 86 ПК України).
Згідно з пунктом 86.7.5 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Податкове повідомлення-рішення, складене на підставі акта перевірки № 579/10-36-07-06/41736008 від 07.01.2025, до протоколу не додане.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14А зазначено, що викладені в акті перевірки висновки, є відображенням дій працівників податкових органів і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платників податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, зокрема і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладених у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Виходячи з наведеного, вказаний акт не може бути належним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Як зазначено у статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення не було сформульовано об'єктивної сторони вчиненого правопорушення, яка б відповідала диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП та розкривала суть правопорушення, до протоколу не додано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, то провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП підлягає закриттю із підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ф. Теремецька