Справа №345/1458/25
Провадження № 2/345/839/2025
24.04.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок, яке видане Підмихайлівською сільською радою, право власності в цілому на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_4 . Згідно із реєстраційним написом жилий будинок зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 .
На момент припинення колгоспного двору (15.04.1991 року) його членами були: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивачка ОСОБА_1 . Станом на 15.04.1991 року кожному із них, як членам колгоспного двору, належало на праві власності по 1/4 частини домоволодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , його частка в майні перейшла до матері позивачки ОСОБА_3 , брата ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачки ОСОБА_5 , відповідно його частка перейшла спадкодавцю ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої позивачка є єдиним спадкоємцем. Тому позивачка успадковує житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в цілому.
Коли позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , їй було відмовлено у зв'язку із тим, що право власності на вищевказаний житловий будинок зареєстровано за членами колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 . Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності в цілому на домоволодіння в АДРЕСА_1 .
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд його задоволити.
Відповідач подав заяву, згідно якої позов визнає, не заперечує щодо його задоволення. Розгляд справи просить провести без його участі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити за результатами проведення підготовчого судового засідання.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.7).
20.03.2025 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із тим, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_4 (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 05.05.1989 року виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Калуської районної Ради народних депутатів №174 від 09.11.1988року, домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 (а.с.15).
Згідно із Законом України «Про власність» з 15.04.1991р. відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно, придбане внаслідок спільної праці сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.
Відповідно до ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Зважаючи на те, що в колгоспному дворі по АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та позивачка ОСОБА_1 , то дане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, вказаним особам належало по 1/4 частині вказаного будинковолодіння.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.13). ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (а.с.14). Таким чином, після смерті кожного із них відкривалася спадщина на 1/4 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_3 , проживаючи спільно зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, відповідно до ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після їх смерті. Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 3/4 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Позивачка, як спадкоємець за законом, відповідно до ст.1269 ЦК України, вважається таким, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , проживаючи спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.16).
Відповідач на спадкове майно не претендує, про що свідчить подана ним до суду заява.
За таких обставин, враховуючи, що позивачу, як співвласнику, належить 1/4 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 , 3/4 частини вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 , то за позивачкою слід визнати в цілому право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Отже, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 120 ЦК УРСР (в редакції 1963року), ст.ст. 346, 347, 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в цілому на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 24.04.2025 року.
Суддя