Справа № 282/100/25
Провадження № 2/282/143/25
24 квітня 2025 року селище Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Вальчука В. В.
при секретарі судового засідання Демчук В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач вказує на те, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області померла його мати ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області помер батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в тому ж населеному пункті помер брат ОСОБА_6 .
Після смерті батька ОСОБА_5 відкрилася спадщина на його майно, спадкоємцем якого за законом є він.
Серед спадкового майна є 1/3 частина житлового будинку з господарським будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , однак оформити спадщину на вказане майно він не може, через відсутність правовстановлюючих документів на частину будинку за вищевказаною адресою, а тому вимушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним, в порядку спадкоємства за законом, права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарським будівлями та спорудами за вищевказаною адресою.
Представник позивача у судове засідання на розгляд справи не з'явився, однак у поданій ним заяві вказав, що позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному об'ємі та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання на розгляд справи не з'явилися, однак у заявах, що надійшли на адресу суду зазначили, що заявлені позовні вимоги визнають та просять справу слухати у їх відсутності.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.02.1970 року Стрижівською сільською радою Любарського району, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23 січня 2007 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старий Любар Любарського району у віці 47 років померла ОСОБА_4 (а.с.12).
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 25 листопада 1998 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 54 роки в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області (а.с.13).
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 20 березня 2006 року вбаається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 23 роки в с.Старий Любар Любарського району помер ОСОБА_6 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на його майно, спадкоємцем якого за законом є його син - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину та на підставі рішення Любарського районного суду Житомирської області від 02.06.2011 набув право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.25-27).
Виписка з погосподарських книг №485 від 17.06.2024 року, видана Стрижівським старостинським округом Любарської селищної ради, вказує на те, що головою двору зазначено ОСОБА_4 , якій належав житловий будинок з господарськими будівлями 1960 року забудови та який знаходиться в АДРЕСА_1 . В подальшому після смерті ОСОБА_4 , головою двору зазначено ОСОБА_5 . Після його смерті, головою двору зазначено ОСОБА_2 . З часом головою двору зазначено ОСОБА_1 (а.с.15).
Згідно витягів з рішення виконкому Стрижівської сільської ради Любарського району від 19 травня 1994 року про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок, ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та площею 0,13 га. для ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу №274/02-31 від 22.11.2024 року, ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно спадкодавця (а.с.18).
Згідно інформаційної довідки №405033695 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за параметрами запиту: АДРЕСА_1 , власником 2/3 частини вказаного житлового будинку є ОСОБА_1 (а.с.24).
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як визначено ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.ст.5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивач фактично прийняв спадщину за законом за спадкодавцем ОСОБА_5 , однак у нього існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 211, 247, 263 - 265, 271 - 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянином України, РНОКПП - НОМЕР_5 в порядку спадкування за законом по смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Старий Любар Любарського району Житомирської області, право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В. В. Вальчук