Справа № 522/8590/13-к
Номер провадження:1-кп/521/282/23
12 травня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання прокурора про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.ст.296, ч.1 ст.122, ч.1 ст.125, ч.1 ст.121, п.п. 1,5,7. ч.2 ст.115, ч.1 ст.358 КК України, суд
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 125, ч.1 ст.121, п.п.1,5,7 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 358 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси суду від 16 березня 2023 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, дія якої спливає 15 травня 2023 року.
Головуючий суддя ОСОБА_6 перебуває у нарадчій кімнаті, тому на підставі п.20-5 Розділу ХІ перехідних положень до КПК України було прийнято рішення про розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді триманні суддею ОСОБА_1 яка входить до складу колегії суддів.
Прокурор в судовому засіданні надала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді триманні та вважає доцільним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб, у зв'язку з ризиками передбаченими ст. 177 КПК України.
Захисник заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, про наступне.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи про відсутність ризиків.
Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням способу здійснення сторонами своїх повноважень (в тому числі стороною захисту, відповідно до ст. 319 КПК України ) та навантаження суду з боку суду не відбувалося надмірного затягування розгляду справи; судом не встановлено затягування в надані доказів сторонами по справі.
Під час вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу суд враховує наступне.
ОСОБА_4 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 125, ч.1 ст.121, п.п.1,5,7 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 358 КК України, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, в Одеській області постійного місця проживання не має.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні, які ще не допитані.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження необхідно продовжити.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, та керуючись п.20-5 Розділу ХІ перехідних положень до КПК України та керуючись ст. ст. 176, 179, 314, 316, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 12.05.2023 року та припиняє свою дію 11.07.2023 року.
Копії ухвали направити співробітникам Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» для виконання та вручення обвинуваченому.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1