22.04.2025 Справа №607/8048/25 Провадження №3/607/3485/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши в залі суду в місті Тернополі матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючим ВАТ «Тернопільобленерго»,
за ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.04.2025, о 12 год. 20 хв. в м. Тернополі, перехрестя вулиць Тараська-Замонастирська-Пирогова, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ «JCB 3CX Sitemaster» д.н.з. НОМЕР_1 висота якого становить 4 метри не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.18 «Рух ТЗ висота яких перевищує 3 м заборонено», внаслідок чого здійснив наїзд на габаритні ворота та пошкодив їх. Механічних пошкоджень ТЗ не отримав, чим порушив пункти 1.5, 2.3 б, 8.4 в ПДР України.
Крім того, 08.04.2025, о 12 год. 20 хв. в м. Тернополі, перехрестя вулиць Пирогова-Замонастирська-Татарська водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ екскаватором-навантажувачем «JCB 3CX Sitemaster» д.н.з. НОМЕР_1 скоївши ДТП, а саме: здійснив наїзд на габаритні ворота, внаслідок чого пошкодив їх після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненому правопорушенні визнав частково, зазначивши, що дорожніх знаків, які б обмежували проїзд він не бачив.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з залишенням водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №294338 від 08.04.2025 та серії ЕПР1 №294364 від 08.04.2025; відеозаписом з місця події; схемою місця ДТП, яка сталася 08.04.2025 о 12 год. 20 хв. в м. Тернопіль «Горбатий міст»; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 08.04.2025; протоколом огляду транспортного засобу від 08.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08.04.2025.
За даних обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна та ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 36, 40-1, 122-4, 124, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. В. Ромазан