Справа №523/6385/25
Провадження №1-кс/523/1801/25
22 квітня 2025 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 07.04.2025 року,
Встановив:
16.04.2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла для розгляду скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 07.04.2025 року.
У вказаній скарзі ОСОБА_3 просить слідчого суддю визнати незаконною бездіяльність слідчого Слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 07.04.2025 року про вчинення кримінального правопорушення. Зобов'язати слідчого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві у відповідності до ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві в судове засідання не з'явився, але надав до канцелярії суду повідомлення про те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 встановлено, що вона не містить об'єктивних обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, досудове слідство за ознаками кримінального праовпорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України триває, разом з цим, відповідно до положень ст. 36 КПК України, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється прокуром у формі процесуального керівництва досудового розслідування. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, про що заявнику 09.04.2025 року скеровано відповідь за вих. № 16-05-159994-25.
Вислухавши у судовому засіданні думку скаржника, дослідивши подану скаргу та матеріали додані в її обгрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходчи з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
За приписами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Не зважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
З матеріалів, долучених до скарги вбачається, що 07.04.2025 року скаржником ОСОБА_3 на електронну адресу Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві було надіслано заяву про вчинення кримінального правопорушення та внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Скаржник ОСОБА_3 посилається на те, що станом на момент розгляду скарги відомості за його заявою до ЄРДР внесено не було та досудове розслідування другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві не розпочато.
Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень та фактичні обставини справи, слідчий суддя прийшов до висновку, що в них не зазначено об'єктивних даних про вчинення кримінальних правопорушень та їх обставин, які б свідчили про необхідність внесення відомостей за вказаним фактом до ЄРДР.
Крім того, за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 , слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві заявнику, 09.04.2025 року було скеровано відповідь, у зв'язку з чим, слідчий суддя не вбачає обставин, що можуть свідчити про бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві, а тому у задоволені скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі заяви від 07.04.2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду у п'ятиденний строк.
Слідчий суддя: ОСОБА_1