ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8752/24
провадження № 1-кп/753/927/25
"23" квітня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 ,
під час судового засідання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020004504 від 10.11.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва,
громадянина України, який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 01 травня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020004504 від 10.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Наразі вказане кримінальне провадження перебуває на стадії допиту свідків.
23 квітня 2025 року свідок ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду кримінального провадження у судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки ні суд, ні прокурора не повідомила.
Під час судового засідання прокурором ОСОБА_3 було заявлене клопотання про притягнення до відповідальності за неявку в судові засідання свідка ОСОБА_7 , яка була повідомлена про дату та час судового засідання, та щодо накладення на неї грошового стягнення.
У судовому засіданні, обговоривши вказане питання, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
У ч. 1 ст. 138 КПК України наведено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, а саме:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Із системного аналізу наведених норм убачається, що беззаперечним обов'язком свідка є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, свідок зобов'язаний заздалегідь про це повідомити суд.
Як встановлено судом, до суду свідок ОСОБА_7 з лютого 2025 року викликалась неодноразово, як прокурором так і судом.
Однак, у визначений в час у Дарницький районний суд міста Києва не з'явилась, чим не виконада свій обов'язок прибути за викликом до суду, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.
Так, частиною 5 і 6 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження в розумні строки забезпечує суд.
З матеріалів справи вбачається, що, зокрема, у чергове призначене на 23 квітня 2025 року судове засідання не з'явилась свідок ОСОБА_7 . Водночас на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання ОСОБА_7 жодного документу не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
З урахуванням ухилення свідка від явки до суду, що призводить до затягування судового розгляду, ураховуючи те, що неприбуття ОСОБА_7 спричиняє відкладення і затримки у розгляді справи та ставить під загрозу право обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні на розгляд провадження у розміні строки, суд вважає, що штраф у мінімальному та середньому розмірі не буде достатньою мірою відповідальності, а тому лише грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів буде пропорційною мірою відповідальності свідка за неприбуття на виклик суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3 028 гривень, отже, сума грошового стягнення, накладеного на свідка ОСОБА_7 складає 6 056,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 65-67, 139, 144 КПК України суд,
постановив:
Накласти на свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , грошове стягнення за неприбуття за викликом до суду без поважних причин у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Копію ухвали направити свідку ОСОБА_7 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1