Справа № 588/2274/24
Провадження № 2/588/170/25
18 квітня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Руденко К.В. у грудні 2024 року звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 17.12.2023 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1915, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 5000 грн строком на 365 днів (до 16.12.2024) із умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Строк дії кредитного договору не продовжувався.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та перерахував 17.12.2023 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти у розмірі 5000 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував у зв'язку з чим станом на 11.11.2024 утворилася заборгованість за нарахованими у період з 17.12.2023 по 11.11.2024 та несплаченими процентами в розмірі 57750 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 1915 від 17.12.2023 у розмірі 57750,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн та на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 12.12.2024 було відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
02.01.2025 представник відповідача Драчук С.В. подав відзив на позов у якому зазначив, що відповідач 31.12.2024 погасив тіло кредиту в розмірі 5000 грн та оплатив відсотки за користування кредитом за період з 12.11.2024 по 16.12.2024 у розмірі 1% від тіла кредиту в сумі 1750 грн. Таким чином залишилось не вирішеним питання щодо оплати відсотків вказаних у позовній заяві. Відповідач погоджується з умовами договору кредиту щодо розміру щоденної ставки за період з 17.12.2023 по 24.12.2023 на рівні 3,5% щодня (загальна сума за 7 днів Х 175,00 грн/день =1225,00 грн), що було узгоджено між сторонами. Однак, починаючи з 25.12.2023 протягом перших 120 днів щоденний розмір відсотків за кредитом не міг бути більшим за 2,5%, протягом наступних 120 днів 1,5%, а в подальшому не міг бути більшим за 1% за відсутності домовленості сторін про ще менший розмір відсотків. Відповідно за період із 25.12.2023 по 22.04.2024 (120 днів) позивач, виходячи із розміру кредиту 5000 грн, має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 125 грн на день (2,5% на день), тому розмір заборгованості по сплаті відсотків складає 15000 грн. За період із 23.04.2024 по 20.08.2024 (120 днів) позивач, виходячи із розміру кредиту 5000 грн, має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 75 грн на день (1,5% на день), тому розмір заборгованості по сплаті відсотків складає 9000 грн. За період із 21.08.2024 по 11.11.2024 (у межах позовних вимог) 83 дні, виходячи із розміру кредиту 5000 грн, позивач має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 50 грн на день (1% на день), тому розмір заборгованості по сплаті відсотків складає 4150 грн. Загальна сума відсотків, яка підлягає до стягнення із відповідача складає 29375 грн. Також представник вказав, що заявлена позивачем сума судових витрат у розмірі 10000 грн є завищеною, а справа є незначної складності. З урахуванням ціни позову, виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності у подібних справах та розумності судових витрат представник відповідача просить зменшити витрати на правничу допомогу до 2000 грн. На підставі ст. 265, 267 ЦПК України представник також просив розстрочити виконання рішення із погашенням заборгованості рівними частинами впродовж 6 місяців, оскільки кредит відповідач був змушений взяти на лікування доньки, він безробітний та має нестабільні заробітки від підробітків, проживає на території, де відбуваються постійні обстріли, постійне місце роботи складно знайти.
21.01.2025 представник позивача Руденко К.В. подав письмові пояснення по справі, у яких послався на аналогічні обставини з тими, що були зазначені у позовній заяві та додатково звернув увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закону України № 3498-ІХ), що набрав чинності 24.12.2023, було внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до яких установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Разом з тим, пунктом 17 розділу ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Також відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. За договорами про споживчий кредит, які укладатимуться із споживачами після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, у тому числі строк кредитування за яким триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення такого договору. При цьому, денна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Зміни до кредитного договору, що укладений із відповідачем, не вносилися (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладалися), то відповідно правових підстав для перерахунку денної процентної ставки немає. Щодо відстрочення виконання рішення представник вказав, що ні відповідачем, ні його представником не надано доказів перебування доньки відповідача на лікуванні, статусу безробітного та нестабільних заробітків від підробітків.
24.01.2025 представник відповідача Драчук С.В. подав заперечення на відповідь на відзив у якому зазначив, що не погоджується з доводами представника позивача та вважає їх необґрунтованими. Кредитний договір був укладений під впливом тяжкої обставини, захворювання дитини, та на невигідних умовах для відповідача. Нарахування відсотків за попередньою відсотковою ставкою суперечило вимогам закону.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач та його представник не повідомили причину неявки.
Враховуючи подані представниками сторін заяви по суті справи, суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Судом установлено, що 17.12.2023 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір № 1915, відповідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 5000 грн строком на 365 днів (до 16.12.2024) з умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Також сторонами була узгоджена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальної річної процентної ставки за договором (а. с. 7-12, 18-19).
Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні мови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов вказаного договору на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 17.12.2023 було перераховано обумовлену суму кредитних коштів (а.с. 13, 85-87).
Отже позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Частиною першою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1915 від 17.12.2023 відповідач не виконав свої зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за нарахованими у період з 17.12.2023 по 11.11.2024 та несплаченими процентами в розмірі 57750 грн (а.с. 14-17).
Нарахування відсотків за вказаний період було здійснено за ставкою 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відсотки мали б нараховуватися за зменшеною ставкою, з урахуванням змін до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки вказані зміни до законодавства поширюються на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, однак після цієї дати сторонами не погоджувалися умови щодо продовження строку дії кредитного договору № 1915 від 17.12.2023.
Таким чином суд вважає доведеним розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі.
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заборгованості за відсотками.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.
Суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення, оскільки представником відповідача не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення. Посилання представника відповідача на захворювання дитини відповідача не є достатнім доказом на підтвердження відповідних обставин, оскільки згідно наданої представником відповідача виписки з історії хвороби ОСОБА_2 проходила лікування в період з 02.12.2023 по 04.12.2023, тобто більше ніж рік тому.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вся сума сплаченого судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: договір №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024; довіреність від 17.09.2024; акт приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання юридичних послуг від 23.09.2024; витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання юридичних послуг від 23.09.2024; платіжну інструкцію № 554 від 27.09.2024 про оплату позивачем за надані адвокатом Руденком К.В. послуги правничої допомоги у розмірі 100000 грн (а.с. 30-36).
Указані докази підтверджують факт понесення ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 10000,00 грн.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.
Згідно витягу з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання юридичних послуг від 23.09.2024 адвокатом Руденком К.В. на виконання умов договору про надання юридичних послуг було проведено такі дії: підготовка позовної заяви; складення адвокатського запиту. Вартість робіт склала 10000 грн.
Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів доданих до позовної заяви є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.
Позовна заява складається із 5 аркушів, тому її складання, враховуючи професійну підготовку адвоката, який є фахівцем у галузі права, не становить складності та не може становити стільки тривалий час.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 5000 грн.
Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 1915 від 17.12.2023 у розмірі 57750 (п'ятдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 3024 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», адреса місцезнаходження: площа Солом'янська, буд. 2 прим. 04, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 40076206;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 23.04.2025.
Суддя О. О. Огієнко