Провадження № 22-ц/803/930/25 Справа № 207/1919/23 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Кошара О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» про визнання протиправними дії, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні коштами на банківському рахунку, -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ “Приватбанк» про визнання протиправними дії, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні коштами на банківському рахунку.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 19 грудня 2022 року до неї на вулиці за адресою: АДРЕСА_1 підійшов раніше не знайомий їй чоловік на ім'я ОСОБА_2 , який посилаючись на те, що є переселенцем та загубив банківську картку не може зняти готівку з власного банківського рахунку, попросив про допомогу у конвертації належних йому коштів з його банківського рахунку в готівку, шляхом зарахування на її банківську картку та їх подальшого зняття через банкомат. Позивач зазначає, вона, керуючись щирими намірами допомогти вказаній особі, погодилася на прохання ОСОБА_2 та вказала реквізити власного рахунку, відкритого АТ КБ “Приватбанк», надала номер своєї банківської картки НОМЕР_1 , на яку 19 грудня 2022 року були в її присутності зараховані кошти у розмірі 28 000 грн. Вказаний грошовий переказ надійшов від фізичної особи ОСОБА_3 . В присутності особи на ім'я ОСОБА_2 , яка з використанням мобільного телефону в її присутності перевела кошти на банківську картку НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ “Приватбанк». ОСОБА_1 через банкомат, в межах граничного ліміту, 19 грудня 2022 року зняла у готівковій формі 20 000 грн., які відразу передала в руки особі на ім'я ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вказує, решту коштів у розмірі 8 000 грн., в безготівковій формі, вона перевела з власної банківської картки НОМЕР_1 на банківську картку НОМЕР_2 , відкриту на ім'я її подруги ОСОБА_4 , яка через банкомат, того ж дня 19 грудня 2022 року зняла у готівковій формі 8 000 грн., які у повному обсязі також передала в руки особі на ім'я Олександр. 22 грудня 2022 року вона довідалася, що банком зупинено видаткові операції за її рахунками, відкритими в АТ КБ “Приватбанк». Позивач зазначає, 08 лютого 2023 року вона звернулася із заявою до АТ КБ “Приватбанк» для отримання відповідної інформації щодо підстав зупинення банком операцій за її рахунками. Згідно листа АТ КБ “Приватбанк» вих. №20.1.0.0.0/7-230208/31482 від 10 лютого 2023 року, надісланого на її ім'я: “Правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг». Позивач вважає дії АТ КБ “Приватбанк» щодо встановлення обмеження у користуванні коштами, розміщеними на її рахунках неправомірними. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними дії АТ КБ “Приватбанк» із зупинення фінансових операцій на рахунках відкритих фізичною особою ОСОБА_1 ; зобов'язати АТ КБ “Приватбанк» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належними ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ОСОБА_1 ; стягнути з АТ КБ “Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової (правничої) допомоги у сумі 7000 грн.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про визнання протиправними дії, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні коштами на банківському рахунку.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Похвалітий А.А. просить рішення суду від 16 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч.3 ст.1066 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Частиною 1 ст.1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Згідно до положень ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до чинного законодавства України банк здійснює надання банківських послуг необмеженому колу осібна підставі їх заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщуються на офіційному сайті у мережі інтернет і невід'ємною частиною договору банківського обслуговування.
Згідно з п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг» у разі порушення клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення несанкціонованого овердрафту банк має право зупинити здійснення розрахунків за платіжною картою (заблокувати платіжну карту) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у встановленій банком частині у разі невиконання клієнтом своїх боргових зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України “Про банки і банківську діяльність» зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.8 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції нас виникнення спірних правовідносин) суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків.
Згідно з ч.6 ст. 11 вказаного Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України “Про банки і банківську діяльність» Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 оформила у АТ КБ “Приватбанк» карткові рахунки, приєднавшись до Умов і Правил надання банківських послуг та отримала платіжну картку НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.1.3.2.2. Умов та правил банківських послуг АТ КБ “Приватбанк» у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення овердрафта Банк мас право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за Договором.
Відповідно до п.1.1.3.2.13 яких, банк має право відмовитися від здійснення операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення мотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій.
Пункт 12 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 передбачено, що емітент мас право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.
Позивач зазначила, що 22 грудня 2022 року вона дізналася про те, що банком було зупинено видаткові операції за рахунками фізичної особи ОСОБА_1 , відкритими в АТ КБ “Приватбанк».
08 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ “Приватбанк» із заявою для отримання інформації щодо підстав зупинення банком операцій за її рахунками (а.с.9).
Згідно листа АТ КБ “Приватбанк» вих. №20.1.0.0.0/7-230208/31482 від 10 лютого 2023 року, надісланого на ім'я ОСОБА_1 , правовою підставою для припинення обслуговування є п.1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг (а.с.10).
08 квітня 2023 року банк направив на адресу ОСОБА_1 лист, яким повідомив про прийняте банком рішення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку (а.с.62).
За результатами службового розслідування від 14 липня 2023 року, проведеного службою безпеки банку на умовах аутсорсингу, встановлено, що картка позивачки НОМЕР_1 використовувалася з шахрайськими цілями, внаслідок чого були викрадені кошти з картки клієнта банку ОСОБА_3 , який зазначив, що з його карти були безпідставно списані кошти на карти осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Переказ здійснювався з його мобільного телефону, який зник 18 грудня 2022 року (можливо викрадений). Позивачка при проведенні цього розслідування вказувала, що картку, на якій були безпідставно списані кошти даного клієнта, вона втратила, на ній нібито був написаний пін-код карти. На питання яким чином через її мобільний додаток Приват24 було здійснено переказ на картку ОСОБА_4 вказала, що не знає, її телефон не працював (а.с.83-85).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи встановлені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що банк діяв в межах Закону України “Про банки і банківську діяльність», Умов і Правил надання банківських послуг, тому відсутні підстави вважати протиправними дії АТ КБ “Приватбанк».
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ “Приватбанк» про визнання протиправними дії, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні коштами на банківському рахунку.
Посилання в апеляційній скарзі на доведеність позовних вимог позивача є необґрунтованими належними та допустимими доказами у справі.
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди із рішенням суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 259, 268, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича - залишити без задоволення.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова