Провадження № 11-сс/803/402/25 Справа № 932/900/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_6 який діє в інтересах військової частини НОМЕР_1 , на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорськ, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2025 року залишено без задоволення скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорськ, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що скаржник не надав переконливих доказів, що на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ, відправлені були саме ті документи та заява, на які посилається скаржник.
Окрім того, зазначив, що із копії самого повідомлення від 14.01.2025 №88 вбачається, що матеріали заяви містять додатки на 50 арк., підтвердження відправлення яких суду першої інстанції також не надано.
За таких умов слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги:
З вказаним судовим рішенням не погодився представник військової частини ОСОБА_6 та оскаржив в апеляційному порядку
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2025 року у справі №932/900/25, якою скаргу військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, залишено без задоволення.
Просить зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене в повідомленні командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2025 року за вихідним номером 88 про вчинення солдатом ОСОБА_7 діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську повідомити у встановлені Законом строки командування військової частини НОМЕР_1 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2025 року за вихідним номером 88.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що слідчим суддею допущено невідповідність фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що слідчим суддею неправильно оцінено докази, щодо підтвердження направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_7 на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що матеріали скарги містять докази про направлення військовою частиною НОМЕР_1 та отримання ТУ ДБР, розташованого у АДРЕСА_1 , повідомлення військової частини НОМЕР_1 про вчинення діяння, що має ознаки кримінального правопорушення з додатками, про що свідчить копія квитанції поштового відправлення № 8504300073449 на офіційну адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Дніпро та роздруківку треку доставки повідомлення з офіційного сайту «Укрпошта» із зазначенням часу відправлення 14.01.2025 року та часу отримання даної кореспонденції 17.01.2025 року.
Наголошує, що кримінально процесуальним законодавством не визначено порядок надіслання заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення чи форму такого документу.
27 січня 2025року представником військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 через підсистему «Електронний суд» сформовано та подано скаргу до слідчого судді, оскільки після спливу 10 днів, військовою частиною НОМЕР_1 не отримано повідомлення про відкриття кримінального провадження за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , а також витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Позиції сторін в суді :
Учасники судового провадження до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв'язку із чим, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності сторін.
Висновки суду:
Вислухавши суддю-доповідача перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог передбачених ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення, в тому числі ухвала слідчого судді, повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зміст вказаної вище ч. 1 ст. 214 КПК України носить імперативний характер, оскільки зобов'язує слідчого та прокурора виконати дії при певних умовах після подання особою заяви про вчинене кримінальне правопорушення та ні в якому разі не передбачає право слідчого, прокурора робити це на свій розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 14.01.2025 року за вих. № 88 на адресу ТУДБР м. Краматорська направлено повідомлення про вчинення старшим солдатом ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, дії якого кваліфікуються за ознаками ч.5 ст. 407 КК України.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що 01.01.2025 року старший солдат ОСОБА_7 під час проходження служби на посаді водія 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини № НОМЕР_2 , самовільно залишив військової частини та станом на 14.01.2025 року на місце несення служби останній не повернувся.
На думку колегії суддів, повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 містить достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вказаним військовослужбовцем.
Вказане повідомлення спрямоване на адресу ТУ ДБР у м. Краматорську, однак в порядку ст. 214 КПК України відомості до ЄРДР не внесені.
Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки слідчого судді про відмову в задоволенні скарги військової частини з підстав, що неможливо встановити, які саме документи і яка заява відправлена на адресу ТУ ДБР.
Як вбачається з матеріалів судового провадження представник військової частини НОМЕР_1 звернувся зі скаргою до слідчого судді через підсистему «Електронний Суд» 27 січня 2025 року, яку судом було зареєстровано 28 січня 2025 року.
У своїй скарзі представник військової частини просив зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі повідомлення Військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2025 року за № 88 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та направити витяг з ЄРДР за фактом самовільного залишення місця несення служби військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 на адресу Військової частини НОМЕР_1 .
До своєї скарги представник військової частини НОМЕР_1 додав повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України від 14.01.2025 року № 88, квитанцію рекомендованого поштового відправлення № 8504300073449 та роздруківку треку доставки вказаного повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. З роздруківки вбачається, що надіслано повідомлення було на офіційну адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Дніпро та отримано дане повідомлення 17.01.2025 року.
У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що представником військової частини доведено факт звернення із заявою про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.
Крім того, відсутні підстави вважати недостовірними твердження представника військової частини НОМЕР_1 про направлення повідомлення про вчинення злочину старшим солдатом ОСОБА_7 до ТУ ДБР, оскільки відповідно до вимог діючого КПК України, заявник не обмежений строком звернення із повідомленням про вчинення злочину та внесення відомостей до ЄРДР, а тому в разі відсутності такого повідомлення, військова частина мала можливість звернутись із вказаною заявою в будь-який період часу.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що у представника військової частини відсутня необхідність спотворення данних про направлення повідомлення про вчинення злочину саме 14.01.2025 року та твердження про направлення повідомлення саме 14.01.2025 року із наданням доказів відправки листа засобами поштового зв'язку не викликає сумніву.
Колегія суддів зазначає, що нормами чинного КПК України не передбачено обов'язку складання опису вкладення на підтвердження відправки конкретного повідомлення. Крім того, військова частина НОМЕР_1 , знаходиться в зоні виконання бойових завдань та постійно бере безпосередню участь у бойових діях, здійснює заходи, необхідні для забезпечення оборони та збереження територіальної цілісності України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, постійно перебуває безпосередньо в районах їх здійснення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідчим суддею незаконно відмовлено у задоволенні скарги військової частини, оскільки підстави відмови не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Приписами ч. 1 ст. 412 КПК України встановлено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.
Приймаючи нове рішення, колегія суддів враховує, що повідомлення військової частини НОМЕР_1 щодо вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_7 містить достатні дані, які дозволяють внести відповідні відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провести ряд необхідних слідчих дій.
Кримінальне процесуальне законодавство не містить правових норм, які зобов'язують заявника довести наявність обставин, на які він посилається, та які свідчать про вчинення правопорушення. Слідчий суддя повинен тільки встановити, що заява про правопорушення містить достатні дані для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та дозволяє встановити попередню правову кваліфікацію вчиненого правопорушення. При цьому, заявник особисто несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про правопорушення, що зобов'язує його посилатись тільки на обставини, які відповідають дійсності.
Отже, з моменту отримання повідомлення військової частини НОМЕР_1 про вчинення злочину, яке направлене 14.01.2025 року та отримано 17.01.2025 року посадові особи ТУ ДБР, не пізніше 24 годин повинні були внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов'язання слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленнями військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою скаргу представника військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, слід задовольнити, зобов'язавши уповноважену посадову особу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, внести відомості в ЄРДР за повідомленнями військової частини НОМЕР_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 405. 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорськ, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заявах про кримінальне правопорушення - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені в повідомленні командира Військової частини НОМЕР_1 вих. № 88 від 14.01.2025 року про вчинення старшим солдатом ОСОБА_7 діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: