Провадження № 22-ц/803/1886/25 Справа № 211/6650/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 211/6650/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І.
сторони:
позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 року, яке ухвалено суддею Ткаченко С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,
В жовтні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кердитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Універсал банк» запустило новий проект mоnobank, в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки mоnobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках mоnobank, за заявою клієнтів, встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки, після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
06 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06 листопада 2019 року.
Своїм підписом у Анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Крім того, в Анкеті позичальник підтвердила, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, видавши відповідачу розрахункову картку із встановленим на ній кредитним лімітом, надавши можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, визначених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, а ОСОБА_1 , в свою чергу, не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим, станом на 08 липня 2021 року, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10 789,19 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Посилаючись на викладене, АТ «Універсал банк» просило позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість, а також судові витрати.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 рокупозов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 листопада 2019 року, що виникла станом на 08 липня 2021 року, в сумі 10 789 грн 19 коп, з яких: 10 789 грн 19 коп - загальний залишок заборгованості за кредитом (за тілом кредиту); та судовий збір в сумі 2 270 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження матеріалів справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач вважає, що підписана нею анкета-заява до договору про надання банківських послуг, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування, розмір кредитних коштів, не зазначена сумаліміт кредиту. Наполягає на тому, що позивачем не надано доказів наявності у неї заборгованості, оскільки матеріали справи не містять як виписки по рахунку, так і детального розрахунку заборгованості. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладення кредитного договору на заявлених позивачем умовах. Сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору Monobank від 06 листопада 2019 року, неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач АТ «Універсал Банк»зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 листопада 2019 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг з АТ «Універсал банк», згідно з якою відповідач погоджується, що ця Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.
У Заяві відповідач погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що має сповістити відповідача повідомленням у мобільному додатку. Відповідач просить вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний цифровий підпис) обов'язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, відповідач засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій відповідача згідно з договором. Відповідач визнає, що накладення електронного цифрового підпису є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Відповідач підтверджує, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або Банком з використанням електронного цифрового підпису.
Позивачем надано суду витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал банк» (далі Умови), які не містять підпису відповідача та дати ознайомлення з ними.
Згідно з Тарифами чорної картки Monobank: пільговий період до 62 днів, пільгова процентна ставка 0,00001 %, розмір обов'язкового щомісячного платежу за карткою «Monobank» 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), базова процентна ставка на залишок заборгованості на місяць 3,1 % на місяць, збільшена відсоткова ставка на місяць у випадку наявності простроченої заборгованості 6,2 %, санкції за порушення зобов'язань за кредитом: від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 грн, від 31 до 90 днів штраф у розмірі 100 грн, від 91 до 120 днів - штраф, що розраховується за формулою 100 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця, при цьому діє ставка 0,00001% річних. Відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 74,4% річних. Претензійний штраф 500 грн + 5% річних від суми загальної заборгованості за кредитом з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.
Паспорт споживчого кредиту зберігає чинність та є актуальним до 01.01.2020.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 06 листопада 2019 року, станом на 08 липня 2021 року, загальний залишок заборгованості за тілом кредиту 10 789,19 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 , у зв'язку з порушення умов кредитного договору, має перед банком не погашену заборгованість в розмірі 10 789,19 грн.
З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст.81 ЦПК України).
Так, згідно матеріалів справи, позов АТ «Універсал банк» мотивований тим, що відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг у межах проекту Monobank від 06 листопада 2019 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники в мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Також, у вказаній Анкеті відповідач визнала, що його електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису, його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом та підтвердив, що всі правочини між ним та банком можуть вчинятися з використанням цього підпису та просив здійснювати листування щодо зазначеного договору через мобільний додаток або через інші дистанційні канали відповідно до умов договору.
Банк взяті на себе зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка Monobank.
Відповідач умови кредитного договору щодо зобов'язання з повернення чергової частини суми кредиту не виконувала, а тому банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Загальний розмір заборгованості перед банком, станом на 08 липня 2021 року, становить 10 789,19 грн й складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
На підтвердження вказаних позовних вимог позивачем було надано до суду першої інстанції копію Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, де зазначено, що 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку підписаної нею Анкети-заяви, Умов, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які разом складають Договір про надання банківських послуг, та зобов'язався виконувати умови вказаного договору.
До позову додано роздруківку витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, яка не містить будь-яких позначок, які б вказували на ознайомлення відповідача саме з цими за змістом Умовами обслуговування рахунків фізичної особи.
Так, наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз'яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін.
Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги, сплату процентів за користування кредитом.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредиту, заборгованість за яким банк просить стягнути.
В анкеті-заяві, долученої до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримала платіжну картку, строк дії цієї картки.
Матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка їй була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Сам по собі розрахунок заборгованості не відноситься до первинних банківських документів і відображає методику нарахування позивачем заборгованості, але не відображає операції з надходження кредитних коштів на рахунки клієнта та їх повернення.
При цьому із наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач здійснювала платежі, спрямовані на погашення за наданим кредитом, разом з тим, вказані суми погашення не були зараховані позивачем на погашення кредитної заборгованості, а спрямовувались на погашення відсотків, розмір яких між сторонами не узгоджено.
Наведені вище обставини ставлять під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені, зокрема, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року (чинного на час проведення грошових операцій за кредитним договором).
Згідно з вказаними положеннями закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами).
Таким чином, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.
Позивачем не надано до суду банківської виписки з рахунку позичальника, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, записи про операції, здійснені протягом операційного дня, які є підтвердженням виконаних за день операцій.
За відсутності доказів про розмір наданого кредиту, суд позбавлений можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.
Долучений банком розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині заслуговують на увагу.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК України не було надано суду жодних належних доказів тих обставин, про які він заявляє у позовній заяві, а саме, що відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором від 06 листопада 2019 року та наявність заборгованості за наданим кредитом в сумі 10 789,19 грн.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 рокунеобхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення позову АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, наявні правові підстави для стягнення з АТ «Універсал банк» на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 3 405 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2024 рокускасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 405 (три тисячі чотириста п'ять) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 22 квітня 2025 року.
Головуючий:
Судді: