Справа № 627/1266/24
16.04.2025
про залишення заяви без розгляду
16.04.2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Бугаєнко І.В.,
за участі секретаря В'юнник В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Леон Інна Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала однією сім'єю разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з грудня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до часу відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , яка належала матері заявниці на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.12.1997, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів, згідно з розпорядженням № 4/3238-97 та зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстрову книгу № 378п за реєстром № 42. Іншими власниками квартири є ОСОБА_1 , тобто заявник по справі, та її чоловік ОСОБА_3 , яким також належить по 1/3 частці квартири.
Заявник зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері. У свідоцтві про народження заявника прізвище матері зазначено як ОСОБА_4 . 17.02.1952 ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 , після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». В свою чергу 17.11.1967 заявник ОСОБА_7 , уклала шлюб з ОСОБА_3 , змінивши при цьому прізвище з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ".
У заяві зазначено, що у визначений законом строк заявник як спадкоємець першої черги, не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що на момент смерті матері саме вони проживали постійно разом, тому спадщину фактично прийняла. До того ж вони разом приватизували квартиру, у якій мешкали. Тому через деякий час після смерті матері, звернувшись за консультацією до нотаріуса щодо оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 отримала роз'яснення з якого слідувало, що оскільки вона проживала з матір?ю на момент її смерті, то із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину може звернутися у будь-який час. Не піддавши сумніву зазначену консультацію, заявник продовжувала проживати та користуватися вказаною квартирою, сплачуючи всі комунальні послуги, підтримуючи житло у належному стані, а також все інше, що притаманне власникові житла.
У подальшому, у вересні 2024 року, заявник вирішила отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері і звернулася до приватного нотаріуса ДМНО Леон І.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, де була заведена спадкова справа №41/2024, номер у спадковому реєстрі 72959213 від 11.09.2024.
Проте, 10.10.2024 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, де зазначалося, що для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, протягом яких спадкоємці за законом чи за заповітом можуть відмовитися від спадщини, прийняти її, відкликати раніше подані заяви. Оскільки ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець не була зареєстрована разом з померлою, що підтверджується відповіддю з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР №14/5-13021 від 19.09.2024, то необхідно надати докази постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем. Тобто спадкоємцю було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав, а саме встановити факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем.
17.12.2024 до суду надійшла заява Дніпровської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Заява мотивована тим, що свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не оформлено. Нотаріусом було відмовлено заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , яка належала матері заявниці на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.12.1997, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів, згідно з розпорядженням № 4/3238-97 та зареєстрованого в КП «ДМБІ» в реєстрову книгу № 378п за реєстром №42, у зв'язку з пропущенням строку прийняття спадщини та відсутністю підтвердження юридичного факту спільного проживання. Зазначено, що у Дніпровської міської ради є правові підстави, передбачені ст. 1277 ЦК України, для визнання спадщини після ОСОБА_2 відумерлою. Відтак, просять суд залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що є спір про право між Дніпровською міською радою та заявником щодо майна померлої ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Климась Ю.І., будучи присутнім у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконіеренції, заперечував проти задоволення заяви Дніпровської міської ради про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вважає, що відсутній будь-який спір про право.
Представник заінтересованої особи - Дніпровської міської ради, будучи присутньою у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, свою заяву про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, без розгляду, підтримала та прохала задовольнити.
Заслухавши думку представника заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло видане Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровськ 17 грудня 1997 згідно з розпорядженням №4/3238-97 за реєстровим номером 378н-42 /а.с.14/.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , яке видане Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, матір заявниці - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.9, 10-13/.
За заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Леон І.О. була заведена спадкова справа №41/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78302919 від 11.09.2024 /а.с.17/.
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Леон І.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, 10.10.2024 приватним нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, через те, що ОСОБА_1 пропустила встановлений на прийняття спадщини /а.с.19/.
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
За приписами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У порядку окремого провадження суд може розглянути і вирішити питання, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов'язково має бути зазначено, з якою метою заявнику необхідно встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України).
У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер, оскільки, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 760/33008/19).
Відповідно до положень частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
За змістом статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом частини першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 758/7737/21).
З матеріалів справи вбачається, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставини, необхідної для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , зокрема, для вирішення в подальшому питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після її смерті.
У клопотанні Дніпровська міська рада висловила свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_11 , зокрема, з посиланням на положення статті 1277 ЦК України, якою передбачено обов'язок органу місцевого самоврядування подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом. У судовому засіданні представниця міської ради наразі вбачається спір право щодо частини квартири, власником якої була ОСОБА_2 , що виключає можливість розгляду заяви в порядку окремого провадження.
З наведених підстав відхиляються заперечення представника заявниці щодо відсутності підстав для задоволення заяви Дніпровської міськради про залишення заяви без розгляду.
Отже, суд, встановивши, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення і клопотання міської ради, вбачається спір про право, вважає, що наявні підстави для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем пов'язується з наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Наведене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, висновками, викладеними у постановах від 13.10.2021 у справі № 159/858/20, від 12.01.2022 у справі № 227/2188/21, від 24.06.2022 у справі № 337/3395/21.
При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.
Керуючись статтями 2, 43, 259, 261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву Дніпровської міської ради про залишення заяви без розгляду - задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Леон Інна Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15-ти днів з моменту її оголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Бугаєнко