Провадження № 2/641/212/2025 Справа № 641/9271/24
17 квітня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місто Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
25 грудня 2024 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" (далі - ТОВ "СВЕА ФІНАНС") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 у загальному розмірі 100073 (сто тисяч сімдесят три) грн 23 (двадцять три) коп., та судових витрат в розмірі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Вимоги позову мотивує тим, що 07.03.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р99.00505.004996011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 12500 грн для власних потреб строком на 30 місяців. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 12,00 % річних.
Також, 11.04.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК" та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії у розмірі 30000 грн. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 48,00 % річних. Зазначає, що підписанням кредитних договорів позичальник приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.) На виконання умов договору АТ "ІДЕЯ БАНК" свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання не в повному обсязі та несвоєчасно, чим суттєво порушив умови укладених договорів.
25.07.2023 між первісним кредитором та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (натепер - ТОВ "СВЕА ФІНАНС") було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 у загальному розмірі 100073,23 грн. У зв'язку із порушенням зобов'язань заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 становить 24091,86 гривень, та складається з основного боргу - 9954,90 грн, заборгованості за процентами - 3819,10 грн, заборгованості за іншими процентними платежами - 10317,86 грн; за кредитним договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 заборгованість становить 75981,37 гривень, та складається з основного боргу - 29767,88 грн, заборгованості за процентами - 46213,49 грн.
Виклад позиції відповідача
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву наголошує на тому, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжного де тощо), на підставі яких можливо з'ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме: чи виконано АТ «ІДЕЯ БАНК» грошове зобов'язання за договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 чи надані відповідачу грошові кошти; які платежі, передбачені наведеними договорами сплачені відповідачем. Отже, стверджує, що будь-яких доказів, які б підтверджували твердження позивача про те, що «ІДЕЯ БАНК» виконало свої зобов'язання за кредитним договором про надання здійснило переказ грошових коштів у сумах, визначених договором № Р99.00505.С від 07.03.2019 та договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, на відповідача, матеріали справи не містять. Також наголошує на тому, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами перехід до нього на підставі Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 вимоги за договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договором № С-5 19-980 від 11.04.2019, які укладені між АТ «ІДЕЯ БАНК» та Відповідачем. Вказує на об'єктивну неможливості встановити наявність боржників, який є додатком до Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 відомостей щодо договору № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договору 007120-19-980 від 11.04.2019, які укладені між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
31.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через свого представника надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, відмовити в задоволенні позовних вимог повному обсязі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.03.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р99.00505.004996011, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 12500 грн для власних потреб строком на 30 місяців. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 12,00 % річних.
Підписанням кредитного договору відповідач приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.)
Аналогічні умови зазначені у паспорті кредитного договору (а.с. 9-15).
Графіком щомісячних платежів визначено розмір таких платежів на весь строк кредитування (а.с. 16).
11.04.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК" та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії у розмірі 30000 грн. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 48,00 % річних.
25.07.2023 між первісним кредитором та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (натепер - ТОВ "СВЕА ФІНАНС") було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 у загальному розмірі 100073,23 грн.
З платіжної інструкції № 9217 від 26.07.2023 убачається, що ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" (натепер - СВЕА ФІНАНС") здійснило оплату фінансування за договором факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023, сплативши на користь АТ "ІДЕЯ БАНК" 11 963 508 грн (а.с. 63).
Рішенням єдиного учасника ТОВ "РОСВЕН ІНВЕТ УКРАЇНА" від 25.03.2024 № 1 змінено назву товариства з ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" на ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (а.с. 72-73).
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ "СВЕА ФІНАНС", заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 становить 24091,86 гривень, та складається з основного боргу - 9954,90 грн, заборгованості за процентами - 3819,10 грн, заборгованості за іншими процентними платежами - 10317,86 грн; за кредитним договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 заборгованість становить 75981,37 гривень, та складається з основного боргу - 29767,88 грн, заборгованості за процентами - 46213,49 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Мотиви суду.
В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "СВЕА ФІНАНС" і ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі кредитних договорів № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, укладених між відповідачем і первісним кредитором АТ "ІДЕЯ БАНК".
Зазначеними договорами були визначені його предмет, розмір кредитного ліміту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами (процентів) та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.
Відповідачем були порушені зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманих кредитів, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 100073,23 грн, а саме: за кредитним договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 - 24091,86 гривень, що складається з основного боргу - 9954,90 грн, заборгованості за процентами - 3819,10 грн, заборгованості за іншими процентними платежами - 10317,86 грн; за кредитним договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 заборгованість становить 75981,37 гривень, що складається з основного боргу - 29767,88 грн, заборгованості за процентами - 46213,49 грн.
Доводів про неправильність проведення нарахування процентів або визначення суми боргу згідно наданого позивачем розрахунку відзив на позовну заяву не містить. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів про те, чи виконано АТ «ІДЕЯ БАНК» грошове зобов'язання з перерахування коштів відповідачу.
Зокрема, факт отримання відповідачем грошових коштів від первісного кредитора підтверджується ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту від 07.03.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від банка кредитні кошти в сумі 10869,57 грн на підставі кредитного договору № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019, та згідно з ордером-розпорядженням № 2 сплатив страховий платіж від 07.03.2019 в сумі 1630,43 грн (а.с. 17). З виписки по рахунку НОМЕР_2 .00505.004996011(IBAN: НОМЕР_3 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 ), убачається, що 07.03.2019 на його рахунок було зараховано кредитні кошти в сумі 12500 грн із зазначенням призначення платежу: видача кредиту згідно з кредитним договором № Р99.00505.004996011; відповідач користувався кредитними коштами, здійснював періодичні часткові погашення заборгованості (а.с. 25-28). Крім того, з виписки по рахунку НОМЕР_4 (IBAN: НОМЕР_5 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 ), убачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював періодичні часткові погашення заборгованості та проведення переказів по картці НОМЕР_6 (а.с. 35-48).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач отримував кредитні кошти, користувався ними та частково виконував зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується випискою по рахунку, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
За вказаних обставин, суд уважає, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за кредитними договорами № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти в повному обсязі не повернув, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованість за тілом кредиту.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд виходить із того, що сторони в кредитних договорах договорами № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 погодили, що за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 12% та відповідно 48 % річних. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Тому, наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованість за нарахованими відсотками.
Також судом встановлено, що на підставі договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023, позивач набув статус кредитора за кредитним договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договором № С-519-980 від 11.04.2019, укладеним між АТ "ІДЕЯ БАНК" і відповідачем.
Суд відхиляє твердження відповідача, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами перехід до нього на підставі Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023 вимоги за договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, які укладені між АТ «ІДЕЯ БАНК» та Відповідачем, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов стверджувального висновку про те, що факт набуття позивачем права вимоги до відповідача підтверджується, окрім долученого до матеріалів справи копією Договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023, наявним в матеріалах справи витягом з Реєстру боржників до вказаного вище договору факторингу та платіжним дорученням на підтвердження оплати за договором.
З наявного в матеріалах справи витягу з Реєстру боржників, що засвідчений підписами посадових осіб, печатками позивача та банку, чітко вбачається розмір заборгованості за договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договором № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019, на яке перейшло право грошової вимоги. Сумнівів у достовірності зазначених документів у суду не виникає, протилежного не доведено.
При цьому суд ураховує пояснення позивача про те, що реєстр боржників є об'ємним документом, складається з 502 сторінок, тому позивачем долучено саме сформований витяг з реєстру боржників, які стосуються заборгованості за договором № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та договором № С-5 19-980 від 11.04.2019, а також копії першої та останньої сторінки відповідних реєстрів.
Отже, враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідачем не надано суду доказів виконання зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 422,40 грн судового збору.
У зв'язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 207, 512, 514, 612, 626, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місто Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за Кредитними договорами № Р99.00505.004996011 від 07.03.2019 та № С-505-007120-19-980 від 11.04.2019 у загальному розмірі 100073 (сто тисяч сімдесят три) грн 23 (двадцять три) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.04.2025.
Суддя Г.В.Кожихова