Справа № 278/5475/24
10 квітня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Мендрик Ольга Олександрівна про усунення від права спадкування та надання права на спадкування за законом, -
08.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 та 17.02.2005 його дід - ОСОБА_4 . Окрім нього спадкоємцем майна померлих є його брат - ОСОБА_2 .
У свою чергу позивач зазначив, що проживав разом із батьком, доглядав за будинком та земельною ділянкою, підтримував майно у належному стані та здійснював догляд за батьком, стан здоров'я якого погіршився за декілька тижнів до смерті. При цьому, ОСОБА_2 не дбав про діда, ухилявся від надання йому допомоги, навіть попри те, що останній перебував у безпорадному стані. З огляду на це, ОСОБА_1 просить суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судові засідання належним чином повідомлені сторони не прибули.
Ухвалою від 29.01.2025 року судом було роз'яснено сторонам ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України (наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій).
27.03.2025 року судом було одержано заяву ОСОБА_2 про те, що останній визнає заявлені у позові вимоги (а.с. 56-57). Суд критично ставиться до визнання позову стороною відповідача.
У судове засідання сторони по справі не з'явилися, хоча були повідомлені про судовий розгляд належним чином (а.с. 53). Позивач заявив клопотання про судовий розгляд без його участі (а.с. 60).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтв про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).
Як вбачається із заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Мендрик Ольги Олександрівни, що для вирішення питань щодо спадкування після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сторони до неї не зверталися. Спадкові справи до майна вищевказаних спадкодавців нею не заводилися. Провадження щодо спадкування після зазначених померлих нотаріусом не здійснюється (а.с. 47).
Інших доказів по суті справи до суду не надійшло.
Ні стороною позивача, ні стороною відповідача не було надано доказів про існування спадкових відносин, доказів, які б підтверджували фактичні обставини справи, а також родинних зв'язків між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Надані позивачем докази щодо належності на праві власності певного майна суд до уваги не бере, оскільки останні не підтверджують фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частинами 1 та 5 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як роз'яснено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» правило абз. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Зважаючи на те, що учасники по справі не скористались правом подати відповідні докази або заявити відповідні клопотання щодо витребування доказів, керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Мендрик Ольга Олександрівна про усунення від права спадкування та надання права на спадкування за законом, - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 23.04.2025 року.
Суддя О. М. Дубовік