Справа № 278/5167/24
04 квітня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, у якій просить:
- визнати громадянина України ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_3 ;
- внести до реєстру актових записів про народження ОСОБА_3 зміни у зв'язку з цим.
Вимоги позовної заяви мотивує тим, що починаючи з січня 2014 року він, без оформлення шлюбу перебував у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_2 , від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна донька - ОСОБА_3 .
При народженні дитини ОСОБА_2 з невідомих позивачу причин не повідомила органу реєстрації, що саме він є батьком ОСОБА_3 , тому у актовому записі про народження дитини відомості про батька внесено за вказівкою матері відповідно до ст. 135 СК України.
У судове засідання з'явився позивач. Під час судового розгляду ОСОБА_1 просив змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та повідомив, що матір дитини через рік після її народження покинула їх. Наразі дитина проживає з позивачем та його матір'ю, спілкування з ОСОБА_2 не підтримують взагалі.
У попередні судові засідання з'являвся позивач та його представник - адвокат Богданович В.В.
28.03.2025 року представником ОСОБА_1 було подано клопотання про залучення співвідповідачем відділ ДРАЦС у м. Житомирі (а.с.60). Однак суд відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки пропущена відповідна стадія розгляду справи, під час якої мала бути вчинена дана процесуальна дія.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьком якої зазначено ОСОБА_6 , а матір'ю - ОСОБА_2 (а.с. 7).
07.11.2024 року до суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_7 , в якому остання просила долучити до матеріалів справи дослідження на кровне споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Результатом дослідження ДНК на батьківство № 45313 від 05.11.2024 року встановлено, що ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 становить 99,999999% (а.с. 23-40).
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Статтею 134 СК України визначено, що на підставі, зокрема рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Як зазначено в п.п. 4, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК). Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Враховуючи вищенаведене, та з врахуванням визнання позову відповідачем, на підставі досліджених при розгляді справи доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 121, 125, 128, 134 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства - задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Житомира.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 3 про народження ОСОБА_3 , складеного 09 серпня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме:
- у графі «Батько» виключити відомості про батька дитини ОСОБА_6 та записати батьком дитини громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця селища Зарічне Бутурліновського району Вороніжської області російської федерації, адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;
- змінити прізвище дитини з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ";
- по батькові дитини " ОСОБА_8 " залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано судом 23.04.2025 року.
Суддя О. М. Дубовік