Справа № 201/15912/24
Провадження № 2/0203/831/2025
07 квітня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.
за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14.01.2025 до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20.12.2024 за підсудністю для розгляду надійшли матеріали вищезазначеної цивільної справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2020 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» відповідачем було подано заявку на отримання кредиту №1877648. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. Після цього ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого останній підтвердив прийняття умов договору про споживчий кредит №1877648 від 17.02.2020, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача.
Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідач отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, розміщеними на веб-сайті товариства, які є невід'ємною частиною цього договору.
Таким чином відповідач уклав договір про споживчий кредит №1877648 від 17.02.2020 та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 6 000,00 грн.
01.04.2020 згідно умов договору факторингу №01/04 ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №1877648 від 17.02.2020 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
13.12.2021 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/4, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №1877648 від 17.02.2020.
Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором та згідно додатку №1 до договору факторингу від 13.12.2021 сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 15 018, 00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 000, 00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 9 018, 00 грн.
З огляду на викладені обставини ТОВ «ФК «Пінг-Понг» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором на загальну суму 15 018, 00 грн, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025, цивільну справу було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду - 20.01.2025.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2025 відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Позивач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у п.6 прохальної частини позовної заяви просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та без його участі.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України», що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не надав.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст. 280 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що 17.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №1877648, шляхом заповнення заяви на отримання кредиту в електронному вигляді, згідно якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у сумі 6 000,00 грн строком на 30 днів, терміном до 18.03.2020. Проценти за користування кредитом становлять 18, 00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка становить 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього договору.
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.
З договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «Мілоан» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі платіжного доручення від 17.02.2020 №15381017 ТОВ «Мілоан» зобов'язання за кредитним договором виконало, перерахувавши на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн. (а.с.49)
01.04.2020 згідно умов договору факторингу №01/04 ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №1877648 від 17.02.2020 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
13.12.2021 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/4, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №1877648 від 17.02.2020.
Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором та згідно додатку №1 до договору факторингу від 13.12.2021 сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 15 018, 00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 000, 00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 9 018, 00 грн.
Судом досліджений наданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості, який в частині нарахування відсотків за користування кредитом відповідає п.п.1.5.2, 1.6 договору з урахуванням положень п.2.2.3 договору, тому заявлена до стягнення сума заборгованості, за відсутності доказів виконання відповідачем умов договору, є обґрунтованою та правомірною.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати суми кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1877648 від 17 лютого 2020 року в сумі 15 018, 00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 20 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу в сумі 6 000, 00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 07 серпня 2024 року уклав з адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем договір про надання правової допомоги № 43657029, відповідно до умов якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в акті виконаних робіт.
Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11 листопада 2024 року адвокатом Білецьким Б.М. надано ТОВ «ФК «Пінг-Понг» наступні послуги: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Пінг-Понг» - 2 250, 00 грн; 2) складання позовної заяви 3 000, 00 грн; 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 750, 00 грн, що узгоджується з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М.
Суд враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 3 000,00 грн. Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом Білецьким Б.М. роботою у цій справі.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (код ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, 21/1) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1877648 від 17 лютого 2020 року в сумі 15 018, 00 грн (п'ятнадцять тисяч вісімнадцять грн 00 коп.), що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 000, 00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 9 018 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (код ЄДРПОУ 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, 21/1) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 3 000, 00 грн, а всього 5 422, 40 грн (п'ять тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці повний текст судового рішення складено 22.04.2025.
Суддя І.В. Іваницька