Справа № 580/2402/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
23 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу у частині та про зобов'язання вчинити дії, -
30 березня 2023 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив:
- зобов'язати ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (АДРЕСА_1), яка відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 включена до переліку щойно виявлених пам'яток архітектури.
05 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» в частині включення до нововиявленних об'єктів пам'яток архітектури «Будинок» ХІХ століття», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що під номером 66 в Додатку цього наказу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заступник керівника Черкаської окружної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено повністю.
Позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації - задоволено повністю.
Зобов'язано ОСОБА_1 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (АДРЕСА_1), яка відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 включена до переліку щойно виявлених пам'яток архітектури, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 р. - залишено без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 р. - залишено без змін (головуючий суддя Карпушова О.В.).
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 скасовано. Справу №580/2402/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, про визнання протиправним та скасування рішення - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 23.11.2010 №10/03-21 у частині №66 додатку до наказу щодо включення до нововиявлених об'єктів пам'яток архітектури «Житловий будинок кінця XIX ст.» (АДРЕСА_1) відмовлено повністю.
Адміністративний позов Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації задоволено. Зобов'язати ОСОБА_1 упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (АДРЕСА_1), що відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 включений у додаток до наказу за №66 Переліку щойно виявлених пам'яток архітектури.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 серпня 2024 року змінив рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року в частині мотивів відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 ; в іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року залишив без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року скасовано, а справу № 580/2402/23 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до свого провадження справу за адміністративним позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу у частині та про зобов'язання вчинити дії. Призначено розгляд справи на 09 квітня 2025 року о 11:00 год., зал судового засідання №4.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що Служба охорони культурної спадщини Черкаської ОДА прийняла наказ від 23 листопада 2010 року № 10/03-21, яким затвердила Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, пунктом 66 якого житловий будинок кінця ХІХ століття на АДРЕСА_1 є щойно виявленим об'єктом культурної спадщини.
01 липня 2014 року ОСОБА_2 продав зазначений будинок ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталією Василівною, зареєстрованим в реєстрі за № 4664.
10 лютого 2023 року Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА листом № 02/01-02.03-08/80/02/01-02.03-08/3366 повідомило Черкаську окружну прокуратуру, що звернень щодо укладення охоронного договору на житловий будинок кінця ХІХ століття за адресою: АДРЕСА_1, не надходило.
27 квітня та 04 травня 2023 року Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА у відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 повідомило листами, що облікова документація на житловий будинок кінця ХІХ століття за адресою: АДРЕСА_1, не була розроблена, а включення об'єкта нерухомості до Переліку ґрунтувалося на відомостях, поданих для складання реєстру національного культурного надбання.
14 червня 2022 року приватна організація «Український інститут культурного надбання» у відповідь на запит Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА листом № 14/06 повідомила, що внесення змін до Переліку можливе лише після проходження відповідної процедури згідно з Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158.
22 січня 2024 року приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., розглянувши документи від ОСОБА_1 про укладення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки № 7110136400:01:001:0030, постановою № 12/01-16 відмовила у вчиненні нотаріальної дії, з огляду на наявність наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» та ненадання заявницею погодження уповноваженого органу охорони культурної спадщини. У зв'язку з необхідністю укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» (АДРЕСА_1), заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.
В свою чергу, ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа: заступник керівника Черкаської окружної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» в частині включення до нововиявленних об'єктів пам'яток архітектури «Будинок» ХІХ століття», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що під номером 66 в Додатку цього наказу.
Скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції не мав підстав покладати на ОСОБА_1 обов'язок спростовувати та надавати докази того, що «Будинок» XIX століття, розташований за адресою: АДРЕСА_1, не становить історичної та культурної цінності. Суд апеляційної інстанції не здійснив перевірку дотримання Службою охорони культурної спадщини Черкаської ОДА процедури віднесення зазначеного будинку до щойно виявлених об'єктів культурної спадщини та включення його 23 липня 2010 року до Переліку об'єктів культурної спадщини; не з'ясував, чи проводилися науково-дослідні роботи, щоб визначити наявність і культурну цінність об'єкта, чи проводилася експертиза про можливість визнання цього об'єкта пам'яткою історії і культури відповідно до вимог пункту 12 Інструкції № 203.
Верховний Суд зазначив, що пославшись на висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 826/10888/18, суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення наведених у апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводів стосовно недотримання органом охорони культурної спадщини процедури внесення об'єкту до Переліку об'єктів культурної спадщини, непроведення експертизи та відсутності відомостей, що дозволяють віднести належну їй будівлю до щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Апеляційний суд не перевірив дотримання процедури під час прийняття Службою охорони культурної спадщини Черкаської ОДА наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21; не дослідив, зокрема, чи була проведена відповідна експертиза, як того вимагає пункт 12 Інструкції № 203, чи було залучено спеціалістів науково-дослідних та проєктних організацій для складання висновку про визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності будівлі. У разі наявності процедурних порушень суд мав з'ясувати їх характер та вплив на правомірність акта, і наслідки дефектної процедури на прийняття рішення.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон № 1805-III.
Об'єкт культурної спадщини- визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність (абз. 3 статті 1 Закону № 1805-III у редакції, чинній до 05 лютого 2011 року).
Виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини (абз. 14 статті 1 Закон № 1805-III).
Тобто, станом на 23 листопада 2010 року для того, щоб об'єкт набув статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, орган охорони культурної спадщини мав провести науково-дослідні та пошукові роботи, щоб визначити наявність і культурну цінність цього об'єкта, та внести його до Переліку таких об'єктів своїм рішенням.
До 23 квітня 2013 року порядок внесення щойно виявлених об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини регулювався Інструкцією № 203 із змінами згідно з наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини» (далі - Наказ № 295/104).
Пунктом 12 Інструкції № 203 передбачалось, що при отриманні відомостей про виявлення об'єктів, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, державні органи охорони пам'яток організують проведення експертизи. У разі встановлення їх культурної цінності вказані об'єкти реєструються в Переліках щойно виявлених об'єктів, які мають історичну, наукову або іншу культурну цінність.
Для проведення експертизи державні органи охорони пам'яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам'ятників історії і культури, інших спеціалізованих організацій.
"Перелік щойно виявлених об'єктів" містить коротку характеристику кожного об'єкта, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання цього об'єкта пам'яткою історії і культури.
Відповідно до статті 13 Закону № 1805-III у редакції, чинній до 03 серпня 2017 року, об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (ч. 1 ст. 14 Закону № 1805-III у редакції, чинній до 05 лютого 2011 року).
Об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини (ч.2 ст. 14 Закону № 1805-III у редакції, чинній до 05 лютого 2011 року).
Отже, до 23 квітня 2013 року щойно виявлений об'єкт культурної спадщини набував охоронний правовий статус пам'ятки після включення об'єкта до Переліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого рішенням відповідно органу охорони культурної спадщини.
Пунктом 1 Порядку № 1760 у редакції, чинній до 14 вересня 2016 року, передбачалося, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів національного значення або за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об'єктів місцевого значення.
Згідно пункту 2 Порядку № 1760 на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі.
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
Аналогічні положення містилися у пункті 14 Інструкції № 203, який передбачав, що органи охорони пам'яток організовують обстеження та вивчення включених в Список нововиявлених об'єктів, складання на них облікових документів.
Таким чином, до 23 квітня 2013 року облікова документація на кожний щойно виявлений об'єкт культурної спадщини розробляється за формою, передбаченою Наказом № 295/104, після внесення об'єкта до Переліку об'єктів культурної спадщини.
Колегія суддів, врахувавши висновки Верховного Суду, з метою повного та всебічного розгляду справи надіслала на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації запити, в яких запропонувала надати документи передбачені Інструкцією від 13.05.1986 №203 "Про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам'ятників історії та культури" зі змінами на підставі яких було прийнято спірний наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21 та включено об'єкт нерухомості «Будинок» XIX століття, розташований за адресою: АДРЕСА_1 до переліку щойно виявлених пам'яток архітектури.
Станом на час розгляду справи Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до суду не було надано відомостей щодо проведення експертизи та відповідно її висновків, передбаченої Інструкцією «Про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам'ятників історії та культури», затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 №203.
Крім того у матеріалах справи відсутні:
- облікова картка, яка б містила відомості про характеристику об'єкту, ступінь збереження пам'ятника або нововиявленого об'єкту, інформації про наявність науково-проектної документації, місце її зберігання, короткого опису та ілюстративного матеріалу, фотофіксації.
-паспорт об'єкту, генеральний план з позначенням зон охорони, план об'єкту, фото загального виду об'єкту, основні історико-архітектурні та бібліографічні матеріали, дані про категорію охорони та вид пам'ятника з посиланням на затверджуючий документ.
У відповідь на запит суду Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надіслало письмові пояснення, в яких зазначило, що наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21 був прийнятий на підставі Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року, складеного за результатами проведених експертних досліджень Інститутом «Укрпроектреставрація», який було реорганізовано в Український державний науково-дослідний та проектний інститут «УкрНДІпроектреставрація» у 2001 році».
Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації пояснило, що оскільки правила охорони об'єктів культурної спадщини були визначені прийнятим у подальшому Законом України від 08.06.2022 № 1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини», яким передбачено Державний реєстр нерухомих пам'яток України, а не Державний реєстр національного культурного надбання, і на час прийняття наказу застосуванню підлягала Інструкція № 203, вбачається, що Відомості до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року, складені за результатами проведених експертних досліджень Інститутом «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» слід розцінювати як висновок експертизи, який є підставою для внесення об'єктів архітектури до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
Дослідивши долучену до письмових пояснень Відомість до складання державного реєстру національного культурного надбання (Черкаська область) від 1993 року, колегія суддів встановила, що остання складена фахівцями спеціалізованого закладу «Інститут «Укрпроектреставрація» - провідними мистецтвознавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Відомість розроблена на основі Списку пам'ятників архітектури УРСР, доповнення до списку пам'яток архітектури, списку парків-пам'ятників, списку пам'ятників архітектури кінцевого значення, та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.1990, а також матеріалів Словника пам'яток містобудівництва та архітектури Черкаської області.
У п.38 Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання Черкаська область» (1993 р.) зазначено про житловий будинок на АДРЕСА_1. Кінець 19 століття. Автор не встановлений. Охоронний номер відсутній. В графі «Ким рекомендовано для взяття на облік» вказано «Укрпроектреставрація».
Колегія судів зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказана Відомість була складена на основі висновків експертизи.
Фактично Відомість складена на підставі списків, про що зазначено у самому документі.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки відповідачами не було надано належних доказів щодо дотримання норм приписів Інструкції №203, колегія суддів вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21.
У зв'язку з тим, що колегією суддів під час розгляду справи було встановлено протиправність та скасовано наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21, підстави для задоволення позову заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії - відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 23.11.2010 №10/03-21 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» в частині включення до нововиявленних об'єктів пам'яток архітектури «Будинок» ХІХ століття», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що під номером 66 в Додатку цього наказу.
Адміністративний позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 23.04.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких