Справа № 754/15571/24 Суддя (судді) першої інстанції: Саламон О. Б.
22 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до суду з вимогою до відповідача, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 40 від 15.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.10.2024 постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн. У відповідності до зазначеної постанови, позивач з червня 2023 року після прибуття до нового місця реєстрації не прибув до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1 для взяття на військовий облік. При цьому останній заперечує факт вчинення вказаного правопорушення, оскільки подія, на яку посилається відповідач, сталась у червні 2023 року, водночас положення статті 210 КУпАП в редакції станом на червень 2023 року не містили частини 3, а за порушення правил військового обліку було визначене покарання у виді штрафу у розмірі до 850 грн. Позивач вказує на те, що 19.05.2024 набув чинності Закон № 3696- IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною третьою, а саме щодо порушення призовниками,військовозов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, а відтак до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало. Позивач на виконання норм ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» оновив дані у за стосунку «Резерв+», при цьому повістку не отримував, а відтак відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.10.2024 постановою № 40 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2024, ОСОБА_1 з червня 2023 року (місця прибуття до нового місця проживання) по 15.10.2024 не прибув до відповідного центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує і веде військовий облік для взяття на військовий облік, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постаною Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП України.
Вбачається також, що у вказаному протоколі відсутній підпис позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог з поміж іншого зазначив про те, що оновив дані у за стосунку «Резерв+» на виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Всупереч викладеним твердженням, в матеріалах справи міститься скрін-шот із за стосунку «Резерв+», у відповідності до якого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває на обліку, а також вказано, що інформація в реєстрі Оберіг не повна, а відтак необхідно звернутись в ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.
При цьому, відповідач у поданому відзиві також не погоджується з твердженням позивача щодо оновлення даних, оскільки останній не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1, а отже свідомо вчиняє грубе порушення вимог законодавства про військовий облік та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до інформації, викладеної у рапорті Начальнику Деснянського УП ГУНП у місті Києві полковнику поліції Олександру Громову, 15.10.2024 було зупинено та перевірено по базі ІПНП ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та в ході бесіди з'ясувалось, що останній не має з собою військових облікованих документів. В подальшому позивача було супроводжено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.10.2024 ОСОБА_1 надав письмові пояснення, у відповідності з якими зазначив, що не перебуває на військовому обліку, оскільки по прибутті до місцевого ІНФОРМАЦІЯ_1 була черга а поспішав у відрядження. Вказує на те, що наступного разу було оголошено повітряну тривогу, при цьому останній не мав наміру не ставати на військовий облік, та вчасно оновив облікові дані у за стосунку «Резерв +».
У зв'язку з зазначеним вбачається, що позивач 15.10.2024 фактично визнав вину у вчиненні правопорушення, вказавши у письмових поясненням, що не перебуває на військовому обліку. При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження відвідування територіального центру з метою взяття на військовий облік.
Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не прибув особисто для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та станом на 15.10.2024 року, не перебував на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, що було виявлено 15.10.2024 року під час перевірки його документів, відповідно, після виявлення адміністративного правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол від 15.10.2025 року, відтак постанова № 40 від 15 жовтня 2024 року про накладення адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача в цій частині є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі, іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Як передбачено абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210 КУпАП, передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу, не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що 15.10.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідальним виконавцем адміністративного відділення старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 15.10.2024 після перевірки документів було з'ясовано, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язних за місцем проживання, отже не дотримався вимог ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 10 п 1 додатка 2 «Правил війського обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобв'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 в частині несвоєчасної постановки на військовий облік військовозобв'язаних, чим скоїв правопорушення в особливий період, передбачене частиною третьої статті 210 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також зміст ст. 63 Конституції України.
Також, підтверджується й те, що позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 15.10.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , він повідомляє, що не перебуває на військовому обліку тому що по прибутті до місцевого ІНФОРМАЦІЯ_1 була черга і йому не вистачило часу до відбуття у відрядження. Наступного разу була повітряна тривога. Наміру не ставати на військовий облік не мав. Оновив вчасно облікові лані через застосунок «Резерв +». Також, зазначив, що у м. Броварах проживає з червня 2023 року.
15.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 40, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. Вказаною постановлю установлено, що після перевірки документів було з'ясовано, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язних за місцем проживання, отже не дотримався вимог ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 10 п 1 додатка 2 «Правил війського обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобв'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 в частині несвоєчасної постановки на військовий облік військовозобв'язаних, чим скоїв правопорушення в особливий період, передбачене частиною третьої статті 210 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Щодо суті обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує, що позивач сам зазначив, що у м. Броварах проживає з червня 2023 року, однак станом на момент винесення стосовно нього оскаржуваної постанови, не став на військовий облік за місцем проживання, що передбачено п. 1.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Як зазначено в постанові № 400 від 15.10.2024, після перевірки документів було з'ясовано, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язних за місцем проживання.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ОСОБА_1 не прибув особисто для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та станом на 15 жовтня 2024 року не перебував на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, що було виявлено 15 жовтня 2024 року під час перевірки його документів, відповідно після виявлення адміністративного правопорушення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол від 15 жовтня 2024 року, відтак строки для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку згідно ст. 38 КУпАП не були порушені.
При цьому, позивачем на підтвердження своїх доводів надано до позовної заяви долучено копії паспорту, ідентифікаційного коду, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови від 15.10.2024 та скрін-шот із за стосунку «Резерв+», що не є доказами, які спростовують обставини, зазначені в оспорюваній постанові.
За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, а тому ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова № 40 від 15 жовтня 2024 року про накладення адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача в цій частині є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
На переконання колегії суддів, відповідачем було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності, а судовим розглядом підтверджено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
При цьому, процедурних порушень, що мали б реальний вплив на вирішення даного спору, колегією суддів не встановлено, тому, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою, є законним.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено «22» квітня 2025 року.