23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 202/1757/25
(суддя Бєльченко Л.А., м. Дніпро )
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2025 року у справі №202/1757/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,-
ОСОБА_1 19 лютого 2025 року звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому, просить визнати протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АВ № 00001541 від 16.10.2024 року та постанову про адміністративне правопорушення серії АВ № 0001543 від 16.10.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що зміст постанов відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, постанови містять усі передбачені нормами ст. 283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанов, а також інші обов'язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП та Порядком №1174. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що доводи позивача з приводу того, що порушення п. 22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП, має триваючий характер, є необґрунтованими, оскільки правопорушення полягає у здійсненні водіями перевезення вантажів із перевищенням габаритів вантажу без відповідного дозволу, а відповідальність застосовується за кожен встановлений факт правопорушення, а не за весь час неотримання перевізником відповідного дозволу, вказане однозначно свідчить про разовий, а не триваючий характер такого адміністративного правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в договорі оренди транспортного засобу №0306/24 від 03.06.2024 року зазначено, що позивач ОСОБА_1 передавала транспортні засоби як ФОП ОСОБА_1 , що повинно було взяти до у ваги не лише посадовими особами відповідача при винесенні оскаржуваних постанов, а й судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішенні. Верховний Суд у своїй постанові від 23.08.2023 року у справі № 600/1407/22-а, зробив висновок про те, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається лише на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з постановою серії АА № 00001541 від 16.10.224 року, 16.10.2024 року о 08 год. 19 хв. за адресою Н-31, км 122 + 000, Полтавська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу DAF XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438 % (2,975 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, чим порушив ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с.17).
В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь. Відстань між вісями 1-2: 3800 мм; 2-3: 5960 мм; 3-4: 1320 мм; 4-5: 1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 6750 кг, 2- 12900 кг, 3 - 9000 кг, 4 - 9800 кг, 5- 9300; загальна маса - 47750 кг; висота 3.71 м; ширина - 2.622 м.; довжина - 16.74 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 42975 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АВ00001541/,що підтверджується копією постанови.
Згідно з постановою серії АА № 00001543 від 16.10.224 року, 16.10.2024 року о 08 год. 50 хв. за адресою М-22, км 74 + 810, Полтавська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу DAF XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,688 % (3,875 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, чим порушив ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с.23).
В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь. Відстань між вісями 1-2: 3800 мм; 2-3: 5960 мм; 3-4: 1320 мм; 4-5: 1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 6750 кг, 2- 13750 кг, 3 - 9650 кг, 4 - 9800 кг, 5 - 8850; загальна маса - 48750 кг; висота 3.71 м; ширина - 2.673 м.; довжина - 16.669 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 43875 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АВ00001543/,що підтверджується копією постанови.
Законність та обґрунтованість вищезазначених постанов є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як вбачається з постанови №00001541, відповідачем встановлено, що загальна маса транспортного засобу з урахуванням похибки становить - 42975 кг (а.с.17).
Враховуючи те, що загальна маса транспортного засобу, з урахуванням похибки становить - 42975 кг, при дозволеній 40 тон, що свідчить про перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,438 % (2,975 тон), суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем допущено правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Як вбачається з постанови №00001543, відповідачем встановлено, що загальна маса транспортного засобу з урахуванням похибки становить - 43875 кг (а.с.23).
Враховуючи те, що загальна маса транспортного засобу, з урахуванням похибки становить - 43875 кг, при дозволеній 40 тон, що свідчить про перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,688 % (3,875 тон), суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем допущено правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відтак відповідач обґрунтовано притягнув позивача до адміністративної відповідальності, як наслідок у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що він не є належним суб'єктом адміністративного правопорушення, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Постанова №00001541 та постанова №00001543 прийняті за вчинене правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі (а.с. 17, 23).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.32).
Зважаючи на те, що позивач є власником транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 , а також те, що фіксація правопорушення за яке позивача притягнуто до відповідальності постановами від 16.10.2024 року №00001541 та №00001543 зафіксовано працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, суд апеляційної інстанції вважає, що положення Закону України «Про автомобільний транспорт» не можуть застосовуватися до спірних відносин, а застосуванню підлягають положення КУпАП, які є спеціальними.
Відносно інших доводів скаржника, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2025 року у справі №202/1757/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 23 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов