ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" квітня 2025 р. справа № 640/37366/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна, до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов,-
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна, звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів від 24.11.2021 №315885, №315886, №315887.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірними постановами щодо позивача застосовано адміністративно-господарські штрафи за відсутність схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, квитково-касового листа на момент проведення перевірки. Представник позивача стверджує, що суб'єктом правопорушень, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", може бути лише фізична особа-підприємець, у той час як штраф застосовано до позивача як фізичної особи. Крім того, в порушення процедури розгляду акта перевірки позивачем не було отримано повідомлення про розгляд справи про порушення вимог про автомобільний транспорт, що позбавило його можливості бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення тощо.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №640/37366/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.04.2022 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанов Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 24.11.2021 №315885, №315886, №315887 про застосування адміністративно-господарських штрафів до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №640/37366/21.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. Зазначив, що інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 22.10.2021 були зупинені транспортні засоби марки Mersedes, номерний знак НОМЕР_1 , марки Mersedes, номерний знак НОМЕР_2 та марки Volkswagen, номерний знак НОМЕР_3 , які належать та використовувалися суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 для надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом. Під час перевірки було встановлено надання послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту "Київ-Миронівка" за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, квитково-облікової документації. Надання позивачем послуг саме з регулярних пасажирських перевезень по маршруту "Київ-Миронівка" підтверджується актами перевірки. У зв'язку відсутністю схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, квитково-касового листа під час надання послуг та проведення рейдової перевірки, спірними постановами до позивача як фізичної особи-підприємця застосовано адміністративно-господарський штраф. Зауважив про своєчасне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Наголосив, що спірні постанови винесені відносно ФОП ОСОБА_1 , чим спростовуються доводи позивача щодо винесення таких постанов відносно фізичної особи. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с.44-46а).
У відповіді на відзив представник позивача вказала, що відповідач на підтвердження послуг регулярних перевезень зазначив про наявність актів №292664, 292610, 292662, до яких долучено копії посвідчень водія ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на момент перевірки керували транспортними засобами. При цьому відповідач не зазначає, на підставі чого ним складено акти саме на позивача (а.с.64-69).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/37366/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/37366/21 зареєстрована 07.03.2025.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача подала заява, якою підтримала позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві поданому 08.07.2022 (а.с.82-86).
Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.09.2020 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Види діяльності за КВЕД: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; надання послуг таксі; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
ОСОБА_1 використовує у своїй діяльності транспортні засоби:
- автобус Mersedes-Benz, Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_4 (а.с.49);
- автобус Mersedes-Benz, Sprinter 313 CDI, номерний знак НОМЕР_5 (а.с.52);
- автобус Volkswagen, LT 35 D, номерний знак НОМЕР_6 (а.с.55).
Інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 22.10.2021, відповідно до направлення на перевірку № 000295 від 13.10.2021, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів у місцях навантаження і розвантаження, проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів (а.с.59).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, працівниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки були зупинені транспортні засоби марки Mersedes, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , марки Mersedes, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та марки Volkswagen, номерний знак НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_3 , які належали позивачу ФОП ОСОБА_1 та використовуються суб'єктом господарювання для надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом. За результатами проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акти №292664, №292610 та №292662 від 22.10.2021, відповідно до яких за результатами проведеної перевірки виявлено порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: під час здійснення регулярних пасажирських перевезень за маршрутом "Київ-Миронівка" у водія на момент перевірки відсутні документи, а саме схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, квитково-облікова документація (а.с.48, 51, 54).
Як наслідок Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 24.11.2021 прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від №315885, №315886, 315887, відповідно до яких на позивача на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено штраф у розмірі 17000 грн. за кожне порушення (а.с.47, 50, 53).
Не погодившись із прийнятими постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення).
На момент прийняття оскаржуваних постанов таким органом виступало Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, утворене згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".
Частиною 14 статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком № 1567, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно із пунктами 2 та 4 Порядку № 1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Положення про формений одяг, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
За приписами частин 17 - 20 статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото - і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначені у статті 39 Закону № 2344-III.
Відповідно до частини 1 вказаної статті Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з частиною 2 статті 39 Закону № 2344-III визначено такі документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2344-III встановлено вимоги до автомобільного перевізника, зокрема він повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
В силу частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Суд наголошує, що згідно з відомостями актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.10.2021, зокрема №292664 в розділі «пояснення водія про причини порушення» міститься підпис водія ОСОБА_4 , в акті № 292610 зазначено «ознайомлений» та підпис водія ОСОБА_5 , в акті №292662 зазначено «ознайомлений» та підпис водія ОСОБА_3 . Будь- яких зауважень водії в актах перевірки не висловили.
З аналізу вище наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення транспортним засобом, що здійснюються на комерційній основі, передбачених статтею 39 Закону № 2344-III зокрема, в даному випадку схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, квитково-касового листа, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 39 Закону № 2344-III документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
При цьому Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
У справі, що розглядається, контролюючим органом на підставі актів від 22.10.2021 № 292664, №292610, №292662 винесено спірні постанову від 24.11.2021 №315885, №315886, №315887, якими застосовано до позивача як перевізника адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за кожне порушення, яке полягало у допущенні перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону № 2344-III, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.
При цьому, судом відхиляються доводи позивача стосовно того, що спірні постанови винесено відносно фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, оскільки з огляду на зазначені вище норми законодавства, автомобільним перевізником може бути лише суб'єкт господарювання, що виключає можливість застосування спірними постановами адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи без статусу суб'єкта господарювання.
Щодо посилання представника позивача на відсутність відомостей у спірних постановах про місце вчинення правопорушення, то таке на думку суду не впливає на законність постанов, оскільки у відповідному розділі постанов є посилання на акти проведених перевірок від 22.10.2021 № 292664, №292610, №292662.
Отже, допущенні позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, спірні постанови про застосування до ОСОБА_1 як перевізника адміністративного-господарського штрафу від 24.11.2021 №315885, №315886, №315887 прийняті в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно із пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку №1567).
В межах даної справи судом встановлено, що позивачу скеровано повідомлення про розгляд 24.11.2021 справи з 09:30 до 15 год. (а.с.56-58). На підтвердження чого в матеріалах справи наявне таке повідомлення із долученням до нього копій фіскального чеку та реєстрів рекомендованих листів з повідомленням про вручення. Зазначене свідчить, що позивач був обізнаний, мав можливість прибути для розгляду справи.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування контролюючим органом до позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кірсік Сніжана Володимирівна, до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.