ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" квітня 2025 р. справа № 300/312/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та наказу (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та наказу (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, п. 4 Розділу XII Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 прийнято оскаржувані накази (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294, оскільки у позивача відсутній статус "військовослужбовця" з обґрунтувань, що у військовому квитку позивача не зазначено дату призову на військову службу під час мобілізації та дату зняття з військового обліку. Аргументовано, що позивач вважається таким, що ніколи не був в м. Гуляйполе, та ніколи не прибував до Військової частини НОМЕР_1 , не міг бути по заочному наказу відповідача зарахований в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 10.02.2025 (а.с.14-18). Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 13.09.2024 № 327 позивача призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку, які з 13.09.2024 призвані і відправлені в склад команди до відповідача. Наказом відповідача (по стройовій частині) від 13.09.2024 № 257 позивача, який прибув в пункт постійної дислокації відповідача ( АДРЕСА_1 ) (ППД), з 13.09.2024 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Вказаний наказ видано на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2024 № 8/3221 та рапорту позивача від 13.09.2024 вх. № 4227. Таким чином позивач набув статус військовослужбовця з 13.09.2024. Зазначено, що 27.09.2024 о 17:00 позивач вибув з ППД до свого місця проживання для збору речей перед відправленням в район виконання завдань у АДРЕСА_2 . 28.09.2024 позивач не з'явився на ранкове шикування в ППД у призначений час о 8:30. на телефонні дзвінки не відповідав. 30.09.2024 був поданий рапорт вх. № 4436, яким повідомлено про факт самовільного залишення позивачем ППД (СЗЧ). Наказом відповідача (з адміністративно - господарської діяльності) від 30.09.2024 № 450 призначене службове розслідування за фактом СЗЧ позивача. За наслідками проведеного службового розслідування наказом відповідача (з основної діяльності) від 09.10.2024 № 174 встановлено вину позивача у порушенні вимог статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та вирішено направити матеріали службового розслідування до територіального управління Державного Бюро Розслідувань України для здійснення правової кваліфікації дій позивача та внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначено, що за буквальним змістом підпункту 14 пункту 116 Положення від 10.12.2008 № 1153/2008 прийняття наказу про зарахування у розпорядження здійснюється саме у випадку відсутності військовослужбовця за місцем несення служби. Керуючись приписами вищезазначеного Положення, оскаржуваним наказом відповідача (по особовому складу) від 20.10.24 № 39-рс позивача звільнено з займаної посади і зараховано у розпорядження командира відповідача. На підставі попереднього наказу наступним, оскаржуваним наказом відповідача (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294 вирішено вважати позивача таким, що знаходиться у розпорядженні командира відповідача та утримувати в списках відповідача. На виконання приписів п. 144-1, 144-2 Положення від 10.12.2008 № 1153/2008, на підставі витягу з ЄРДР від 07.11.2024 № 62024140150000245 і наказу Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01.12.2024 № 173-рс, наказом відповідача (по стройовій службі) від 02.12.2024 № 337 позивача визнано таким, що з 07.11.2024 не входить до чисельності Збройних Сил України, а з 02.12.2024 виключено зі списків особового складу відповідача. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що оскаржувані накази прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а доводи позивача про те, що він не міг бути зарахований у розпорядження посадової особи, оскільки ніколи не був у відповідача у м. Гуляйполе, є надуманими. Посилання позивача на порушення відповідачем приписів п. 4 Розділу XII Інструкції від 15.09.2022 № 280 відповідач вважає безпідставним, оскільки відповідач входить до складу військ (сил), які беруть участь у бойових діях, а отже дана норма не поширюється на спірні правовідносини позивача і відповідача стосовно облікових документів. Зазначає, що твердження позивача, що у його військовому квитку відсутні як дати знятті з військового обліку, так і дата призову на військову службу не заслуговують увагу, оскільки у військовий квиток, відповідно до Положення від 30.12.2016 № 582/2016, за своєю правовою природою є документом, що лише посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Внесення до військового квитка відомостей чи то будь-які недоліки в оформленні жодним чином не породжують, не змінюють і не припиняють правовідносин з призову військовозобов'язаних на військову службу, проходження військової служби військовослужбовцями, в тому числі і щодо зарахування їх у розпорядження командира військової частини.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.09.2024 № 257 старшого солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", від 23.07.2024 № 470/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", який прибув в пункт постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 13 вересня 2024 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, згідно 6 тарифного розряду, штатно-посадова категорія "Старший солдат", ВОС-143803А. Підстава: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8/3221 від 13.09.2024, рапорт старшого солдата ОСОБА_1 (вх. № 4227 від 13.09.2024) (а.с.20-22).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2024 № 450 "Про призначення службового розслідування по факту самовільного залишена військової частини старшим солдатом ОСОБА_1 " призначено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_1 , на підставі рапорту командира 2 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2024 вх. № 4436, згідно з яким старшин солдат ОСОБА_1 28.09.2024 самовільно залишив пункт постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (а.с.23).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.10.2024 № 174 "Про результати службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_1 ", наказано службове розслідування призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.09.2024 № 450 вважати завершеним; за порушення вимог статей 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути старшого солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголосити "Сувору догану" (а.с.24).
Оскаржуваним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс керуючись підпунктом 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України віл 10.12.2008 № 1153/2008 звільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_3 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України з 20.10.2024 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого навідника мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_3 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України (а.с.25).
Оскаржуваним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частин) від 20.10.2024 № 294 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї, зарахованого у розпорядження наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-РС з 20 жовтня 2024 року вважати таким, що знаходиться у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , утримувати в списках військової частини. Підстава: наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс, підпункт 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (а.с.26).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.12.2024 № 337 старшого солдата ОСОБА_1 , що знаходиться у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , якому призупинено військову службу відповідно до пунктів 144-1 та 144-2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, звільненого з посади наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01.12.2024 № 173-РС, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із самовільним залишенням військової частини, на підставі пункту 15 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, вважати таким, що з 07 листопада 2024 року не входить до чисельності Збройних Сил України. Підстава: витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01.12.2024 № 173-РС, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.11.2024 № 62024140150000245 (а.с.27).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до частин першої, другої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
За приписами частини першої статті 4 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-ХІІ (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Згідно із частинами першою, третьою статті 17 Закону № 1932-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Згідно статті 11 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України: приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.
Пунктами 1, 4 Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 № 69/2022 передбачено, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по даний час.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII. Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно абзацам 1 та 2 пункту 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 144-1 Положення № 1153/2008, для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно пункту 144-2 Положення № 1153/2008, військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
Згідно підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Саме зазначений пункт Положення зазначено відповідачем як підставою для прийняття оскаржуваних наказів (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294.
Доводи позивача про те, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог підпункту 14 пункту 116 Положення № 1153/2008 прийнято оскаржувані накази з обґрунтувань що позивач вважається таким, що ніколи не був в м. Гуляйполе, та ніколи не прибував до Військової частини НОМЕР_1 , не міг бути по заочному наказу відповідача зарахований в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади є безпідставними, оскільки приписами підпункту 14 пункту 116 Положення № 1153/2008 установлено, що зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби).
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог п. 4 Розділу XII Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 прийнято оскаржувані накази (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294, оскільки у позивача відсутній статус "військовослужбовця" з обґрунтувань, що у військовому квитку позивача не зазначено дату призову на військову службу під час мобілізації та дату зняття з військового обліку, суд зазначає наступне.
Правовий статус військовослужбовця України визначається нормативно-правовими актами, які регламентують його права, обов'язки, відповідальність пов'язані з проходженням військової служби, а також установлюють юридичні гарантії та механізми охорони і захисту його правового статусу. Основу правового статусу військовослужбовців України становлять Конституція України, Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про соціальній і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Положення № 1153/2008 та інші нормативно-правові акти.
Зміст поняття "військовослужбовець" на законодавчому рівні розкрито у Положенні № 1153/2008. Також Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII визначає військовослужбовців як громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу.
Відповідно до пункту 5 Положення № 1153/2008 cтатус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 4 Розділу XII "Особливості організації та ведення обліку особового складу в особливий період" Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 військовослужбовцям, переміщеним під час мобілізації до нового місця служби у військові частини, що не входять до складу військ (сил), які беруть участь у бойових діях, одночасно із врученням припису видається на руки в опечатаному пакеті їхні облікові документи (крім особових справ). Особові справи таких військовослужбовців (для осіб офіцерського складу - перші примірники) пересилаються встановленим порядком до нового місця проходження військової служби. Другі примірники та послужні картки осіб офіцерського складу, а також послужні картки осіб рядового, сержантського і старшинського складу пересилаються до служб персоналу вищих рівнів або кадрових центрів, відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.
Якщо військовослужбовці вибувають у складі команди, то їхні особові справи, обліково-послужні картки (в залежності від категорії обліку таких осіб) можуть бути видані в опечатаному пакеті під підпис старшому команди. Про видачу пакетів з особовими справами та рештою облікових документів робиться відмітка в приписах (поіменних списках команд).
З огляду на вищенаведене, статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу, форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України, проте, підтвердження статусу військовослужбовця і набуття статусу військовослужбовця є різними поняттями, оскільки згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних; 4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; 5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, для громадян України, які добровільно прибули до військової частини для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; 6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - а не внесення відомостей до військового квитка.
Інших підстав для визнання протиправними та скасування наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294 позивачем не доведено, та судом не встановлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , c. Загвіздя, Тисменицького р-ну, Івано-Франківська обл., 77540) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , про визнання протиправними та скасування наказу (по особовому складу) від 20.10.2024 № 39-рс та наказу (по стройовій частині) від 20.10.2024 № 294 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.