ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" квітня 2025 р. справа № 300/7634/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №0/20878/2402 від 30.09.2024 та зобов'язання до вчинення дій,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №0/20878/2402 від 30 вересня 2024 року про виключення з реєстру платників єдиного податку; зобов'язати поновити статус платника єдиного податку та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації з 30.09.2024.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 15.02.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку». З 01.01.2022 ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, 3 група. Стверджує, що основним видом діяльності є надання доступу до мережі інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет. Відповідно до відомостей реєстру операторів, провайдерів телекомунікації, номер запису 3399, ФОП ОСОБА_1 включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій з видом діяльності IA.S1: Послуга доступу до мережі інтернет. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем протиправно, оскільки камеральну перевірку проведено з підстав не передбачених статтею 75 ПК України, а саме щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Податковий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.09.2024, з'ясував питання, які не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки. Також позивач стверджує, що технічне обслуговування електронних комунікаційних мереж, як вид послуг, будь-яким іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг ним не здійснюється. Діяльність із надання доступу до мережі інтернет ніяким чином не передбачає надання абоненту послуг із технічного обслуговування та експлуатації електронної комунікаційної мережі абонента, який до того ж і не є постачальником мереж. За доводами позивача, наявність чи відсутність відповідного коду КВЕД не є визначальним фактором для можливості чи заборони здійснення суб'єктом господарювання того чи іншого виду діяльності. Вважає, що порушення контролюючим органом процедури та порядку проведення перевірки призвело до неповноти з'ясування обставин законності перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування та винесення незаконного рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку платника єдиного податку третьої групи. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі “Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 “Діяльність у сфері проводового електрозв'язку» та класу 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку». Вважає, що фізичні особи-підприємці, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку із зазначенням КВЕДу класів: 61.10 “Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», 61.20 “Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку», 61.30 “Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку» та класу 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку», або провадять зазначені види діяльності, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Листом №11220-04-62/20255 від 05.07.2024 Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС України щодо неможливості застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при постачанні електронних комунікаційних послуг. Стверджує, що відповідно до реєстраційних та облікових даних платника податків, бази даних ДПС АІС “Податковий блок» основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є КВЕД 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку», наявність якого не дає права перебувати на спрощеній системі оподаткування (а.с.149).
У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 01.01.2022 перебуває на обліку в контролюючому органі на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Основним видом економічної діяльності позивача згідно кодів КВЕД є 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку. Також видами економічної діяльності позивача згідно кодів КВЕД є 47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку (а.с.13, 17, 176).
У вересні 2024 року позивач, за результатами розгляду листа відповідача від 05.08.2024, звернувся до контролюючого органу із листом, в якому виклав доводи про те, що застосування спрощеної системи оподаткування відбувається у повній відповідності до діючого податкового законодавства та з урахуванням положень законодавства у сфері електронних комунікацій (а.с.15).
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами якої складено акт від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02 (а.с.17).
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання) - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Позивач подав контролюючому заперечення до акту камеральної перевірки від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02 (а.с.18).
26.09.2024 відповідач надіслав позивачу повідомлення №11397/6/09.19.24.02.06 про те, що ФОП ОСОБА_1 запрошено взяти участь у розгляді заперечення до акту перевірки від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02, яке відбудеться 30.09.2024 об 11:00 год в приміщенні Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (а.с.20).
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області висновок акта камеральної перевірки залишив без змін (а.с.22).
30.09.2024 на підставі акта перевірки від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02, висновку про розгляд заперечення від 30.09.2024 № 153/09-19-24-02/30818/7550 відповідач прийняв рішення №0/20878/2402 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку (а.с.24).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд при вирішенні цієї справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 ПК України).
Пунктом 291.2 ст. 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статі 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, згідно п. 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно із п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. Реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Як встановлено судом, рішення від 30.09.2024 №0/20878/2402 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку третьої групи прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02 щодо порушення ФОП ОСОБА_1 умов застосування спрощеної системи оподаткування, в ході якої використано інформацію з АІС “Податковий блок».
Відповідно до акту камеральної перевірки від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02 контролюючим органом надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку третьої групи на спрощеній системі оподаткування.
В той же час, за визначенням підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших документах податкової звітності, одержаних від платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Приписами Податкового кодексу України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань дотримання платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ зазначив, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку (постанови від 18.03.2025 в справі № 160/21398/24, від 26.02.2019 в справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 в справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 в справі №813/1346/18, від 05.06.2018 в справі №813/4266/17).
Належних доказів проведення документальної перевірки позивача з питань правомірності застосування спрощеної системи оподаткування відповідачем суду не надано.
Відтак, наведені обставини не відповідають вимогам Податкового кодексу України щодо порядку та процедури проведення перевірок платників податків, зокрема, щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а отже акт від 09.09.2024 №15805/09-19-24-02 не може бути покладений у основу прийняття оспорюваного рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, що складає самостійну та достатню підставу для його скасування.
Також судом враховано, що відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є 61.90 “Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку (крім кур'єрської діяльності), телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Єдиним органом виконавчої влади, який має повноваження встановлювати види та опис електронних комунікаційних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК).
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України “Про електронні комунікації» (надалі також - Закон №1089-IX) суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення). Подальше здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій без подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій забороняється. Обов'язок з надання повідомлення не поширюється на надання послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання ресурсу нумерації.
Згідно із пунктом 8 частини 3 статті 16 Закону №1089-IX повідомлення надсилається шляхом заповнення електронної форми на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису та має містити, зокрема, таку інформацію як вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до повідомлення шляхом проставляння відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
На виконання зазначених вимог статті 16 Закону №1089-IX прийнято постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 20.04.2022 №30 “Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за №502/37838, якою затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг (у редакції постанови НКЕК від 21.09.2022 №168) (надалі також - Орієнтовний перелік). Орієнтовний перелік містить 18 видів електронних комунікаційних послуг.
В рішенні від 03.04.2024 № 170 “Про надання офіційного узагальненого роз'яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг» Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку зазначено, що при поданні повідомлення суб'єкт господарювання, який надає електронні комунікаційні послуги самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Закон України “Про телекомунікації» втратив чинність 01.01.2022.
Раніше, Законом України від 18.09.2019 №102-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України “Про телекомунікації» та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 набрав чинності Закон №1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються не приведеними у відповідність до Закону №1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 “Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій».
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.
За визначеннями, наведеними в частині 1 статті 1 Закону України “Про телекомунікації»:
послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;
електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг;
оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;
провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 статті 2 Закону №1089-IX визначено, що оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
Згідно з пунктом 87 статті 2 Закону №1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Тобто, відповідно до Закону № 1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
За змістом повідомлення ФОП ОСОБА_1 про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, поданого до податкового органу, позивач значиться як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги ІА.S1 - послуга доступу до мережі інтернет з таким описом: послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується).
В Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надано такі визначення:
- послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;
- послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж. При цьому, обираючи вид послуги з кодом OS.S1 суб'єкт господарювання має обрати такі уточнення щодо експлуатації електронних комунікаційних мереж: інших постачальників електронних комунікаційних мереж; інших суб'єктів господарювання.
Суд зауважує, що послугою є надання (передача) третім особам певного блага.
Отже, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж передбачає надання послуг третім особам (постачальникам електронних комунікаційних мереж чи іншим суб'єктам господарювання) технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, і не включає в себе технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних комунікаційних мереж.
За викладених обставин суд доходить висновку, що обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування згідно абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють ті види діяльності, які прямо зазначені у ПК України, а саме: Поштовий зв'язок, Телефонний зв'язок, Діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.
Використання КВЕД для статистичних потреб передбачає дотримання методологічних правил, структури класифікації та визначених меж між позиціями, структурних зв'язків між класифікаціями діяльності, продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності, методу "зверху-вниз" (top-down) щодо основного виду діяльності, визначень статистичних одиниць тощо.
Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Таким чином, оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, підстави для виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку відсутні.
З огляду на вищенаведене рішення відповідача від 30.09.2024 №0/20878/2402 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд відхиляє покликання відповідача на лист ДПС України від 01.07.2024 №1288/4/99-00-24-01-03-04, який погоджений Міністерством фінансів України листом від 05.07.2024 №11220-04-62/2055, оскільки така позиція контролюючого органу є надміру довільною, не ґрунтується на нормах статті 291 ПК України та не є обов'язковою для суду при вирішенні вказаної адміністративної справи.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважає на зміст пункту 19-3.1 статті 19-3, пунктів 299.1, 299.13 статті 299 ПК України, а також те, що нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відтак, враховуючи висновки суду щодо протиправності рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.09.2024 №0/20878/2402, слід зобов'язати відповідача поновити статус платника єдиного податку позивачу та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024, тобто з дати виключення з цього реєстру з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 6056,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.09.2024 №0/20878/2402 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) поновити статус платника єдиного податку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації з 30.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.