23 квітня 2025 року Справа № 280/10119/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і63 Законом України від 09.04.1992 № 2262 -XII « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткові видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається і застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифи коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і63 Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткові видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається і застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифи коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень, 00 копійок);
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовій збір у розмірі 968 гривень 96 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області нові довідки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 для проведення перерахунку його пенсії із зазначенням усіх складових грошового забезпечення, проте отримав відмову. Позивач вважає, таку відмову відповідача протиправною і такою, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
06.11.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/10119/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14.11.2024 за вх. № 52437. З позиції відповідача зазначено, що усі призначені пенсії за Законом № 2262-ХІІ підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Зазначає, що фактичного підвищення грошового забезпечення для діючих військовослужбовців (повязане з підвищенням розмірів посадових окладів, окладів за військові звання) за рішенням Кабінету Міністрів України не відбулось, отже відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсій. Також посилається на те, що листом заступника Директора Департаменту фінансів МО України від 29.11.2021 № 248/10491 визначено порядок перерахунку грошового забезпечення для подання до органів ПФ України, зокрема у разі якщо судом не визначено конкретного розміру премії, надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям то у довідках зазначати: розмір премії - 10%, розмір надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям - 0%. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виготовлення та направлення до ГУ ПФУ у Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023.
Відповідач листом від 25.09.2024 за вихідним № 6730/с відмовив позивачу у задоволенні його заяви та повідомив, що надання ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначених довідок про розмір грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 можливо лише за запитом ГУ ПФУ або за рішенням суду. У зв'язку з вищезазначеним підстав для видачі позивачу довідки про грошове забезпечення, для перерахунку пенсії, немає.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 01.01.1992 (Закон - № 2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення (постанова Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18).
Водночас, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону, згідно частин 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно вимог частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертоюстатті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою № 704.
Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів від 12.05.2023 № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, та викладено його у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Вказані зміни набули чинності з 20.05.2023, отже, на момент спірних правовідносин (в частині 2020, 2021, 2022 та 2023 років) підлягала застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, п.4 Постанови № 704 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Між тим, згідно п.3 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинність 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням має обраховуватись з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, так як застосування останнього передбачалось скасованими положеннями Постанови № 103.
Також слід враховувати правовий висновок Верховного Суду, за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 09 травня 2024 року у справі № 340/4085/23), а тому у даній справі основним є з'ясування того, чи не суперечили норми постанови Уряду правовим актам вищої юридичної сили.
Визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, слід враховувати правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21.
У вказаній постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021, 2022, 2023), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Такий висновок у подальшому неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 15 лютого 2023 року у справі № 120/6288/21-а, від 27 лютого 2023 року у справі № 640/11131/21, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 27 березня 2023 року у справі № 280/11480/21, від 29 березня 2023 року у справі № 640/8668/21, від 30 березня 2023 року у справі № 320/9431/21, від 08 травня 2023 року у справі № 520/12159/21, від 09 травня 2023 року у справі № 380/5158/22 та інших.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у позивача з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 виникло право на отримання оновленої довідки (довідок) про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.
Таким чином, відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року, є протиправною.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги, позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги № 2519/п від 09.09.2024 з адвокатом Плужником Максимом Валерійовичем.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт згідно договору № 2519/п від 09.09.2024, складеного та підписаного сторонами 31.10.2024, адвокатом надано наступні послуги:
- консультація з питання стягнення у судовому порядку про надання оновлених довідок про грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вартість 400 грн);
- складання адміністративного позову про стягнення у судовому порядку про надання оновлених довідок про грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вартість 2 600грн);
- правове супроводження ведення справи щодо стягнення у судовому порядку про надання оновлених довідок про грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вартість 2 000грн).
Сторонами обумовлено, що вартість наданих послуг, виконаної адвокатом роботи становить 5 000,00грн, що підтверджується розрахунком витрат на правову допомогу.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надано квитанцію № 1 від 25.10.2024 на загальну суму 5 000,00 грн.
Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, при вирішенні питання стосовно розподілу витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката, суд насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії відповідно до предмету спору є справою незначної складності. Також, судом враховано відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними якого має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібного предмету спору, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Відтак, враховуючи заперечення відповідача та з огляду на характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу є неспівмірними (завищеними) зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 2 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп., згідно квитанції від 24.10.2024.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлених (нових) довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2022 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини); станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 23 квітня 2025 року.
Суддя Сацький Р.В.