З ПИТАНЬ РОЗ'ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
23 квітня 2025 року Справа № 280/5591/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №280/5591/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
зобовязано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про додаткові види грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення у справі набрало законної сили 14.01.2025 та позивача видано виконавчий лист.
14.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення (вх. № 17906), в якій він просить суд: роз'яснити рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2024, а саме чи необхідно відповідачу при виконанні даного рішення суду щодо підготовки та надання до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 враховувати прожитковий мінімум 2023 року відповідно, а не 1762 грн., як це робить відповідач, зокрема, при розрахунку додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Оскільки рішення по справі було винесено в порядку письмового провадження, суд розглядає заяву в такому ж порядку без виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вищевказані правові норми не містять.
Проте, в пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення» в адміністративній справі зазначено, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст судового рішення.
Розглядаючи подану заяву суд установив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду (резолютивна частина) викликають труднощі в їх розумінні та в чому саме вони полягають.
Суд зазначає, що рішення суду є чітким та зрозумілим, не допускає його неоднозначного тлумачення.
Також, суд зазначає, що у рішенні суду було чітко вказано на те, що: «…Визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом 2023 рік, слід враховувати правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21.
У вказаній постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021, 2022), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача з 01.01.2023 виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, а відтак дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні такої довідки є протиправними. …».
Варто наголосити на тому, що, роз'яснюючи прийняте судове рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни до нього. Тобто, процесуальна можливість роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.
В той же час, спосіб, в який заявник просить роз'яснити судове рішення, свідчить, що останній просить суд доповнити існуюче рішення (його резолютивну частину) новим змістом.
Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про роз'яснення рішення суду та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст. 241, 248, 254, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по справі №280/5591/24, - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака